Ні, пекельне життя дві хмільничанки не влаштовували, за вила не бралися, вікна не били, як це частенько буває у класичних сусідських війнах. Вони звернулися до Хмільницького районного суду. А там, зваживши всі обставини, ухвалили рішення на користь позивачок.
Про цю історію розповіла керівник пресслужби суду Наталя Міщук. Дві хмільничанки втомилися від того, що їхній сусід на своїй ділянці облаштував справжню свиноферму. Утримує там чимало свиней і там же їх забиває, обробляє туші. Таке сусідство стало просто нестерпним! Вони намагалися якось порозумітися, вели переговори. Такий дипломатичний період тривав більше трьох років, аж поки терпець у двох жінок таки не урвався. Вони подали позов до суду, в котрому вимагали від відповідача, аби той припинив свою діяльність, зніс самовільно збудований свинарник та ще й виплатив кожній моральну шкоду — по 10 тисяч гривень. Адже роками вони потерпали від смороду, криків свиней, та й вода у криниці, як засвідчили висновки лабораторних досліджень, стала не придатною для споживання. У свою чергу адвокат позивачок наголосив, що свинарник був збудований без дотримання норм пожежної безпеки та державних будівельних норм, відповідач не укладав договору на утилізацію продуктів життєдіяльності тварин, їх вакцинацію і ветеринарне обслуговування.
Сусід, як міг, виправдовувався, відчайдушно заперечував усі звинувачення, запевняв, що на своїй ділянці може робити, що хоче. І навіть зробив перші кроки на погашення конфлікту — частину свиней перевіз до тещі і демонтував одну з господарських споруд. І взагалі, цього року він забив тільки чотири свині з 15…
Зрештою, суддя Марина Робак, провівши судове розслідування і опитавши свідків, винесла свій вердикт: порушення в утриманні свиней справді були, тому відповідачу заборонили їх утримувати і проводити забій. А ще — стягнули на користь двох сусідок по 7 тисяч моральної шкоди і витрати на правничу допомогу. У сусіда, звичайно, ще є право на оскарження такого рішення. Але висновок один — з сусідами треба жити в мирі та злагоді.
Ілона ВАЛЬТЕР
