Цього чоловіка люблять і дуже поважають у Калинівці, хоча народився він на Тернопільщині, у 1929 році.
А кілька днів тому йому присвоїли звання «Почесний громадянин Калинівської міської об’єднаної територіальної громади». Композитор, поет, диригент, хормейстер, скрипаль, художник. Він все життя працював у місцевому будинку культури, одружився, став батьком трьох дітей, створив понад 500 музичних творів та обробок народних пісень. Автор двох збірок «Вірую» та «Голос душі». Про історію його життя під час урочистого нагородження розповів представник Українського інституту національної пам’яті на Вінниччині Богдан Галайко.
Родина Патрака брала участь у національно-визвольному русі, тому і він став членом юнацтва ОУН. У місцевій греко-католицькій церкві славився і в окрузі як неперевершений музикант, прекрасно грав на скрипці та цитрі. У 1944 році до Сибіру відправили його батька. Потім, у 1948 році, радянська влада запроторила і його до концтабору — за участь у бандерівському підпіллі. Звільнився він по амністії тільки наприкінці 1950 року і переселився до Калинівки, бо не мав права повернутися до рідних країв. Тут одружився, став батьком трьох дітей.
– Бог забрав у мене дуже багато, але ще більше він мені дав: прекрасну дружину, троє винятково здібних дітей, внуків та багато друзів, — каже Григорій Патрак. Їхня сім’я відома родинним квартетом «Соната», котрий має звання народного. Та ця відзнака для Григорія Патрака — вияв особливої поваги калинівчан.
Соломія КАЛЮЖКО
