З екранів телевізорів та відео соцмереж не все так страшно, але ж «какая разніца».

З кожним тижнем правління Зеленського Україна віддаляється від цивілізованого світу та стає на крок ближче до Росії. Спроба отримати гроші від інвесторів та кредиторів, а потім порушити домовленості та почати наступ на Нацбанк вже призвела до обурення практично всіх міжнародних партнерів. Доступ до фінансових ринків світу стає все більш складним. Українські громадяни, незважаючи на безвіз, залишаються ізольованими від ЄС. Українцям не дозволяють в’їжджати до країн Євросоюзу через провальні дії влади в боротьбі з пандемією.

Однією з гучних подій є відставка голови Нацбанку Якова Смолія. Ця відставка – не просто зміна керівника центрального банку, це згортання низки реформ, які отримали світове визнання. Проте «зелену» владу не цікавить ані міжнародне визнання, ані рекордне зниження облікової ставки, ані стабільність курсу гривні при падінні, ані низька інфляція – у влади інші пріоритети.

Розрив відносин з міжнародними партнерами – прямий шлях до перемовин з Росією. Янукович вже розривав відносини із Заходом та брав кредит у Росії. Ми знаємо, куди веде цей шлях.

Тим часом сам Путін зацементував себе на президентській посаді за допомогою псевдореферендума. Кремль у черговий раз намагається закріпити статус господаря Криму. Яка реакція українського керівництва? Ніякої. Українська влада мовчить щодо дій Путіна. І це вже тенденція. Навіть не у офіційних дипломатичних заявах, а у звичайних виступах Зеленський боїться критикувати Путіна чи Росію.

Чергові консультації Нормандської четвірки завершилися нічим і супроводжувалися хамськими заявами Росії; на фронті щодня обстріли, а колишній командувач Збройних сил США в Європі Бен Ходжес заявляє про ймовірний наступ Росії на Херсонську область вже цієї осені, не відкидає такого сценарію і командувач Військово-морських сил України Олексій Неїжпапа.

Українська влада стає дуже м’якою, коли мова йде про критику Росії, а всередині країни вона впроваджує найгірші російські політичні практики. «Слуги» провели через парламентський комітет закон про медіа, який суттєво та безпідставно розширює повноваження Нацради з питань телебачення та радіомовлення та відкриває шлях до впровадження цензури в ЗМІ та соціальних мережах.

Соціологічні опитування впродовж останніх тижнів демонструють падіння рейтингу як самого президента, так і його політичної партії. І якби вибори президента відбулися завтра, свої голоси за нього віддали лише 25,2 %, опитуваних, а за «Слуг народу» – 18, 6%. Ситуація, в якій опинилися «Слуги» напередодні місцевих виборів, зумовлює їх включати «адмінресурс».

Тим часом вінницький «некабінетний» губернатор переймається покриттям у коридорах ОДА та дав наказ прибрати всі килими. Мабуть, це і був один із перших стратегічних пріоритетів для області. Риторика новопризначеного губернатора мало чим відрізняється від свого попередника: лікарні, вірус, «велике будівництво». Відмінністю є тільки мерські амбіції. А результат показувати треба напередодні візиту президента, який буде відкривати школу та оцінювати перші кроки роботи голови ВінОДА.

Часу до виборів все менше, а хаосу – все більше!

Андрій Гижко,
голова Територіальної організації
партії «Європейська Солідарність» у Вінницькій області