А я сьогодні, як вільний слухач, але делегований Ямпільською міською радою Вінницької області, взяв участь в онлайн-засіданні Басейнової ради Дністра. Воно тривало дві години. За цей час мололося в основному тих хто засновував цю раду кілька років тому, як дорадчий орган при державних органах водних ресурсів в Прикарпатті.

Вони щедро посипали свої українські голови попелом і складалося іноді враження, що найбільше лихо на Дністрі – це саме існування України. Якби не вона з її хвостосховищами, ГЕС, та іншими гідротехнічними спорудами то цій, одній із найбільших рік Європи, жилося б дуже добре і щасливо.

Якби я жив не на березі Дністра, а, скажімо, в центрі Москви – то би охоче повірив у це. Як вірять багато тисяч тих, кому молдовські і російські телеканали час від часу показують пікетування посольства України в Кишиневі. Коли дощі не йдуть і ріка міліє – ці пікетувальники твердять, що винна Україна, яка спричиняє мілководдя своїми ГЕС. А коли зливи і ріка виходить іноді далеко з берегів – теж винна Україна бо зумисне, мовляв, не стримала цю воду своїми водосховищами з якоюсь злою, хитромудрою політичною метою.

Я звертаюся до керівництва Басейнової ради Дністра з пропозицією – проведіть, будь ласка, чергове засідання цього дорадчого органу у місті Сорока, на “свіжому” повітрі, на березі ріки – під стінами знаменитої Сороцької фортеці, біля місця скиду в ріку зовсім неочищених нечистот цього великого міста, яке вже багато десятиліть взагалі немає очисних споруд. Чи зможете ви там всидіти дві години без протигазів?.. Не думаю…

На моє депутатське звернення Вінницька лабораторія провела дослідження зразків тих стоків, які я їй надав. І що ж? Вміст азот-амонію в тих скидах перевищує норму у вісім разів! “Перевищення гранично допустимого коефіцієнта азот-амонію вказує на свіже забруднення”, – повідомили експерти. Значні перевищення допустимих норм по фосфатах, сульфатах. “Сульфати накопичуються в печінці, серці, нирках, очах і інших органах і можуть викликати мутацію клітин та різні захворювання”, – повідомили мені спеціалісти. Саме в цьому районі наші, українські населені пункти такі, як Цекинівка, Велика Кісниця та інші лідирують в смертності населення. Випадково? Довести чи спростувати щось на цю тему тут неможливо – санстанції немає, Дністер практично не захищений з точки зору санітарії.

(Жодної згадки не було на засіданні про негативний вплив Сороцького гранітного кар’єру розташованого на березі Дністра… А це ж особлива, дуже болюча тема для багатьох людей і природи).

Фахівці, які робили аналіз наданих мною зразків каналізаційних стоків в Дністер з міста Сорока вказують на “збіднілу величину кисню для нормального існування флори і фауни р.Дністер”. Кисневе голодування призводить до величезної погибелі біоресурсів ріки. І це видно неозброєним оком всім хто живе по її берегах тут. Всі бачать, що риби стало незрівняно менше ніж було два-три десятиліття тому, коли очисні споруди в Сороках ще так-сяк діяли.

Скидає неочищені стоки в Дністер і місто Отачь – Молдова. Розташоване воно вище водозабору Бельц і Сорок, до речі.

Однак, цій проблемі Басейнова рада Дністра приділила всього кільканадцять секунд часу. Можна сказати чисто випадково. Такого питання в порядку денного не було.

Говорилося, замість того, про реконструкцію очисних споруд в Ямполі, яка запланована і, сподіваюся, на наступних місцевих виборах допоможе тим, хто у свій час очолював Ямпільський водоканал. Дуже підозрюю, що ця реконструкція буде більш політичною, ніж еколого-економічною.

Цікаво, що на цьому онлайн-засіданні Басейнової ради досить серйозно обговорили стан так званого Джуринського могильника в якому захоронені отрутохімікати звезені у свій час із 9 областей України. Через притоку Дністра – річку Русаву отруйні речовини звідти можуть потрапляти в Дністер. І, мабуть, вони вже потрапляють.

Басейнова рада вирішила добиватися створення єдиної системи оповіщення по всьому басейні Дністра. Прийнято рішення про звернення до Кабінету міністрів що до практично знищення міждержавного і міжнародного пунктів пропуску на кордоні в межах Ямпільського району.

Чергове засідання Басейнової ради Дністра відбудеться восени.