Колись було модно водити радянську міліцію в культпоходи. В музеї, у кіно, в палаци культури. А чому б мені не повести нашу сучасну поліцію в такий культпохід? Оскільки зараз карантин – то такий буде похід  віртуальний.

Запрошую до перегляду цієї гостросюжетної культурно-кримінально-саркастичної стрічки службу 102, пана Авакова, все начальство Вінницької обласної поліції, Могилів-Подільської місцевої, звісно, начальника Ямпільської поліції пана Марченка, який, за словами чергового райвідділу, зараз на лікарняному. Сподіваюся, що цей кіношний культпохід допоможе йому якнайшвидше стати на ноги. Запрошую поліцію особливо уважно переглядати сцени з головними героями стрічки. У них ви без проблем упізнаєте своїх, штатних трудівників.

Коротка анотація першої серії. Палац культури “Мрія” був збудований в Ямполі в кінці вісімдесятих. Чотири десятиліття для таких споруд – це вік молодості, якщо не юності. У ньому було матеріальних цінностей на десятки мільйонів карбованців (гривень). Стільки, що і досі всі розкрасти не можуть. Кожен день крадуть, розносять, не соромлячись, в будь яку погоду, в будній день і в свята, а таки все розтягнути не можуть. Старається і поліція, а він стоїть непохитно, як молодогвардієць перед розстрілом, і усміхається вибитими зубами, виколотими очима, роздертим ротом…

Зараз цей палац культури на балансі Ямпільської міської ради. Туди його насильно запхав місцевий злочинний світ, щоб легше тирити було. Це комунальна власність міської громади. Кажуть, місто хоче за нього зараз мільйон гривень на торгах. Ага, хай почекає ще трохи і отримає… мільйон хренів.