Уже кілька тижнів селище Браїлів лихоманить. А все тому, що місцевий ринок закрили і не пускають туди торгувати.

Жителі у всьому звинувачують селищного голову, який віддав базар в оренду своїй доньці, а та довела його до антисанітарії… Зрештою, відповідні служби заборонили торгівлю, а люди залишились без заробітку.

– Ще 28 червня торгівля на «базарній площі» була припинена працівниками поліції по причині антисанітарії! Люди почали звертатись до селищного голови Валерія Резедента. Але він не приїхав.

А вже 11 липня базар був знову зачинений Держпродспоживслужбою, працівники якої сказали підприємцям, що в Браїлові немає належно зареєстрованого ринку, тому торгівля повністю заборонена, – каже місцевий житель та активіст Андрій Войтюк. – Як нам відомо, по справі базару було зареєстровано кримінальне провадження щодо підробки рішення сесії у 2010 році та подальшої незаконної передачі торгової площі доньці голови Вікторії Резедент в оренду на 49 років. У ході слідства було допитано частину тодішніх депутатів, але вони повідомили, що не пам’ятають. Базар – це майно селища, яке належить громаді. Вже ходять розмови, що наш голова, переслідуючи лише приватну вигоду, фактично відібрав (привласнив) у односельчан спільне майно. Добре, захопила уже той «базар» на 49 років його родина, то хоча б показали, як треба господарювати.

На м’ясні прилавки варто лише поглянути – і цим усе сказано! Повна антисанітарія, відсутні навіть лампочки для освітлення, пил, бруд! Односельчани змушені рубати м’ясо на брудних пнях, по яких бігають собаки, коти та щури! Відсутнє навіть елементарне – рукомийник та проточна вода, щоб хоч десь можна було руки помити! Туалету також немає.

Саме тому 19 липня вони зібрались у центрі селища, аби висловити своє невдоволення та зібрати підписи до голови. А вже наступного дня пішли до кабінету Валерія Резедента.

Там, де рубають м’ясо, скачуть собаки

– У нього ми вимагали розірвати договір оренди на браїлівську базарну площу на термін 49 років, який оформлено на доньку, та повернути базар і павільйон у комунальну власність. Крім того, просили створити в подальшому належні умови для здійснення базарної торгівлі.

У свою чергу, голова Браїлівської селищної ради Валерій Резедент усі звинувачення відкидає:

– Це перед виборами активізувались мої опоненти. Павіль­ йон на ринковій площі колись належав райспоживспілці. Але наприкінці 90-х років організація почала розпродувати своє майно. Павільйон придбала Лідія Панкевич, а тоді вирішила продати приміщення. Крім того, там земельна ділянка на 18 соток для обслуговування всіх приміщень. Я запропонував підприємиці перекупити в неї павільйон і оформити ділянку на доньку. І це буде гарантія, що місце не забудують і буде ринок та людям робота. Рішення сесії погодило передачу в оренду на 49 років через високу вартість земельної ділянки. Тож так і вийшло, що майно як приватна власність залишилось у дочки, а об’єкти нерухомого майна і земельна ділянка були передані в оренду.

І вже з 2009 року здій­снюється торгівля. Зараз виник конфлікт через те, що є карантинні обмеження, люди стають під брамою і торгують. Їх попереджали, що стихійна торгівля заборонена. Поліція в курсі. Ситуацією скористались активісти, і вони налаштували людей, аби відібрати павільйон. Мовляв, то комунальна влас­ність.

Але це не так, вона належить моїй доньці. З таким розрахунком можна вимагати, щоб інші магазини Браїлова теж передали у приватну власність! Якщо продавці хочуть торгувати, то мають зробити санітарні книжки, мати аналізи на молочну та м’ясну продукцію з лабораторії. І коли ми створимо належні їм санітарні умови, то маємо право за це брати кошти. Бо наразі існує лише символічна плата 40 гривень за місце. Торгівля лише раз у тиждень, тому ніхто тут точно не багатіє… Мені здається, що з громадою ми порозумілись за “круглим столом”.

Віталіна Трудько