Вже цієї осені ми побачимо колекції археологічних посудин, глечиків, мисок, що роками реставрувались, щелепи тварин, які жили понад 300 років тому, унікальні артефакти періоду Київської Русі. Всі пам’ятки будуть містити матеріал, що розповідатиме про історію Вінниччини від найдавніших часів і до пізнього Середньовіччя.

Як з’явилася ідея відкриття музею ділиться Дмитро Ленчук старший лаборант кафедри всесвітньої історії факультету історії, права та публічного управління: « Я з першого курсу потихеньку розпочав роботу з реставрацією всіх цих предметів. Кількість почала збільшуватись. Саме тому в керівництва з’явилась думка – створення музею. Оскільки матеріали археологічних розкопок належать народу України, тому повинен бути вільний доступ до цих артефактів, аби люди змогли спокійно прийти, побачити та дізнатися про історію свого міста, села чи краю».

Дмитро Ленчук розповідає, що реставратора витрачає дуже багато на часу на роботу. До прикладу, щоб розібрати розгортку посудини 60 см, зібрати і зафіксувати потрібно витратити тиждень. Наступний крок розбір і склеювання, враховуючи відсутні деталі, а вже потім – гіпсування. Однак оплата за реставрацію маленької миски діаметром 20 см, а висотою – 8 см, коштує 2000 гривень. Сучасні реставратори створюють такі дива, що люди навіть не помітять, о посудина була розбита.

У музеї буде багато цікавих робіт. Своєю унікальністю відзначається посудина піфос, якій більше 6 тис. років. Знайдена в поселенні Уланівка. Вона особлива, позаяк висота її сягає 80 см, а ширина 55 – 60 см. Велетенська, і була призначена для зберігання збіжжя, де могло вміститися понад 80 кг зерна. Помітно, що піфос випалювався, містить 8 ручок, що слугували для транспортування. На фото часткова реставрація, яка тривала рік, при повній швів не буде помітно. У цьому поселенні також знайдений горщик, який містить орнаментаційне навантаження та числові знаки, що вказують на те, що виріб слугував ще й календарем.

Наталія Ленькова