Парламент та український політикум пішли на короткі канікули перед стартом виборчої кампанії. Парламентський рік цієї влади відзначився серією скандалів, корупційних схем та невідповідних кваліфікації призначень. І навряд чи країна повернеться з цих канікул такою ж, як була. Що дозволяє мені це стверджувати?

1. Україна – це Європа як гасло з минулого. Парламент ухвалив рішення, що ставлять під загрозу Асоціацію з ЄС, сам Євросоюз намагається привести до тями українську владу, яка остаточно звернула зі шляху реформ, а Венеційська комісія висуває великий список зауважень до ключового законопроекту про референдум. І все це відбувається на тлі дивного «перемир’я» на фронті та епідемії, з якою Зеленський бореться піаром та будівництвом доріг.

2. Війна триває, і Росія в офіційному дискурсі все більше не такий і агресор. Минулий тиждень підсумувала розмова президентів України та Росії. Навіть «сухе» офіційне повідомлення на сайті глави нашої держави викликає безліч запитань. «Президенти двох країн обговорили деталі взаємодії в частині розмінування, розведення сил і засобів та відкриття нових КПВВ на лінії дотику», – повідомляє президентський сайт. І стає зрозуміло, що гіркий досвід попередніх розведень нікого не навчив, і наших військових змусять залишити позиції на ще кількох ділянках фронту. Не соромиться Зеленський і визнавати, що предметом переговорів став не тільки закон про особливості місцевого самоврядування, а й внесення змін до Конституції щодо децентралізації. Українська влада узгоджує Основний закон з окупантом – ще рік тому Путін міг про це тільки мріяти.

3. Вірус не зник, боротися з ним ми не навчилися, знайшли вихід – не помічати або використовувати в своїх інтересах. Незважаючи на великий приріст захворюванності у порівнянні з першими місяцями епідемії, новини про коронавірус вже стають буденністю. Громадяни не можуть вічно боятися, бізнес не може вічно терпіти збитки, а влада не змогла забезпечити протидію епідемії. Тому обмеження виглядають кволою спробою імітувати боротьбу з вірусом. Проте карантин минулого тижня знову продовжили. Навіщо? Бо він дуже потрібен владі, хоча й не у боротьбі з вірусом. Карантин дозволяє призначатитоп-чиновників без конкурсів. Влада цим залюбки користується, призначаючи на ключові посади людей у ручному режимі. Кінець карантину означає звільнення тимчасових призначенців і обов’язкове оголошення конкурсів на керівні посади. Але Офіс президента не хоче обмежувати свій вплив і тягне час. Під приводом карантину влада фактично знищила реформу державної служби. Ситуація стала настільки кричущою, що Євросоюз вже прямо вимагає відновити та провести конкурси на державні посади. Інакше Україна ризикує не отримати 600 мільйонів євро допомоги. COVID – 19, це не лише про наше здоров’я, взаємодопомогу громадян, стан медичних закладів та професійність медичного персоналу. Вірус спричинив величезні втрати бізнесу і місцевих бюджетів. Унаслідок епідемії коронавірусної інфекції доходи місцевих бюджетів у ІІ кварталі поточного року скоротились на 300 млн. грн., найбільше скорочення відбулося в частині податку на доходи фізичних осіб (на 145 млн. грн.).

4. «Послєдняя осінь». Триває підготовка до місцевих виборів. Кандидати на посади мерів міст – предмет внутріпартійних сварок як на національному рівні, так і на локальному. Закінчується формування територіальних виборчих комісій і списків. Серед тих, хто відчуває себе господарями Вінницького регіону, все непросто. В одних – не вистачає людей, в інших – кожний думає, що він №1. І хоча ще ніхто не оголошує офіційно своїх кандидатів та персональних списків, тримаючи джокерів у рукаві – «виборча осінь» обіцяє бути спекотною. Пікантності виборам на Вінниччині додає і той факт, що на сьогодні в нашій області функціонують лише 46 об’єднаних територіальних громад. А вибори плануються провести в уже сформованих ОТГ і, відповідно до «Перспективних планів», їх має бути 63. Чи встигнуть об’єднатися? Думаю, змусять! Діючі очільники міста і області запустили процес взаємного знищення, на фоні чого Вінниччина знову залишається поза їхньої увагою.

5. Наступний парламент може бути кращим, якщо український народ зможе повірити в себе, а не героїв серіалів, які в житті безпорадні! Робимо своє, адже життя любить тих, хто послідовно і вперто йде вперед! Зберігайте позитивний настрій, мийте руки, бережіть себе і рідних!

Андрій Гижко,
голова Територіальної організації
партії «Європейська Солідарність» у Вінницькій області