Жителі області збирають підписи та готові навіть перекривати залізницю через скасування поїзда «Вінниця — Гайворон».
До нашої редакції масово звертаються читачі і просять посприяти в цьому питанні. Адже цим рейсом користувались мешканці Вінницького, Немирівського, Гайсинського, Теплицького, Томашпільського та Бершадського районів. Він сполучав з обласним центром малі села, до яких інший транспорт не ходить.
– Свого часу потяг курсував двічі на добу, але керманичі довели до того, що до цього часу — лише тричі на тиждень. Але і це було зручно для багатьох, особливо пенсіонерів та студентів. Може, цей поїзд невигідний для держави, але для нас — єдине, що по кишені. Їздити ним у чотири рази дешевше, ніж маршруткою. Наприклад, до села Шляхова Бершадського району проїзд коштує 220 гривень, поїздом — 47 гривень. Для пільгових категорій проїзд безоплатний, — каже наш читач та інвалід дитинства першої групи по зору Павло Хахалін. — Відколи карантин, поїзд «Вінниця — Гайворон» відмінили. Тож тисячі людей не можуть дістатись до своїх рідних чи навіть на дачі, щоб зібрати урожай.
Аби вирішити питання, громадський активіст Іван Супряга написав звернення до «Укрзалізниці». Днями отримав відповідь.
– У ній заступник начальника департаменту приміських пасажирських перевезень «Укрзалізниці», а також перший заступник начальника департаменту Валерій Рядковський не змогли мені повідомити, коли буде відновлене курсування поїзда «Вінниця — Гайворон». Попри те, що раніше Одеська залізниця висловлювала згоду відновити курсування потяга «Вінниця — Гайворон» хоч сьогодні, але не має для цього погодження від вищого керівництва. Втім, хоч і відповідь є негативною, але певні зрушення щодо стану зупинного пункту Семенки все ж таки відбулись. Тож сказати, що моє звернення зовсім проігнороване, я також не можу. До платформи розчистили стежку, викосили бур’ян на самій платформі. У порівнянні з тим, що там було в минулі роки — небо і земля, — каже Іван Супряга. — Але освітлення та нормальної лавки під навісом немає досі. Іноді «Укрзалізниця» виправдовує відмову призначати приміські потяги захворюваністю на коронавірус. Але в найбільш проблемних щодо коронавірусу деяких західних областях призначають пачками приміські потяги, а в інших регіонах (у т.ч. на Вінниччині) з далеко не найгіршою ситуацією щодо коронавірусу темпи відновлення руху приміського залізничного сполучення значно повільніші, то тут, на мою думку, щонайменше є подвійні стандарти. При цьому я нічого не маю проти призначення такої великої кількості приміських поїздів на Львівщині чи Закарпатті, адже розумію, що людям треба жити і попри коронавірус користуватися транспортом, аби вирішити важливі питання і не померти. Я лише проти подвійних стандартів.
Тому, як бачимо, ситуація залишається напруженою, і мешканці Вінниччини просять владу таки звернути увагу на їхню проблему. Наступний крок — зустріч з головою ОДА.
Віталіна Володимирова
