Про те, як наприкінці травня невідомі хулігани підрізали нацгвардійця Андрія Карася і той від отриманої рани згодом помер, наша газета вже розповідала.

Потім з’явилося повідомлення, що затримали головного підозрюваного. Утім, історія знайшла несподіване продовження. Кілька днів тому до редакції звернулася рідна сестра затриманого і розповіла зовсім інше.

– І рідні, і адвокат Валерій Палій вважають, що затримали Валерія незаконно, так само, як і проводили обшук. Він теж став жертвою нападу у той злощасний вечір, але правоохоронці вирішили, що нападав він і травми та садна на його тілі — всього лише сліди боротьби, — переконана пані Ольга. — Брата затримали через чотири дні після того, як все сталося, цілу ніч возили замість того, аби повезти на медогляд і записати усі травми, котрі на ньому були. Бо саме того вечора, коли зарізали нацгвардійця, мого брата побили невідомі. Вони заподіяли йому закриту черепно-мозкову травму, розсікли щоку та губу.

Але поліції це все було нецікаво. Вони почекали, поки зійдуть синці та садна, і тоді привели свого експерта. Довідка з лікарні вже була непотрібна… Він повертався з роботи додому з зарплатою і, схоже, опинився не в тому місці і не в той час. 29 травня мого брата вже взяли під варту на основі підозри. У тому документі працівники поліції писали все, що хотіли. І про словесний конфлікт, і про сутичку, і про ножове поранення.

Але ж конфлікту насправді ніякого не було! І хто на нього напав — він не бачив. І зовсім не знайомий він з тим нацгвар­дійцем. Та й через різницю у віці (сім років) у них навряд чи знайшлися б спільні інтереси. Події того вечора не збігалися по часу навіть по камері спостереження.

У всій цій історії складається враження, що шукали будь-кого, аби закрити справу і отримати показник. У нашому будинку перевіряли ще трьох чоловік. У кожного з них знаходили сліди крові. Дуже дивно. Не можуть бути причетними до одного злочину люди, котрі між собою зовсім не пов’язані. І ще — чомусь ніхто не хоче розглядати інші версії. Між тим, потерпілий ще цілу добу прожив у лікарні. А, може, він з вини лікарів помер?

Два місяці мій брат під вартою без права внесення застави. Аргумент правоохоронців — щоб він не переховувався від слідства, не знищив доказів та не впливав на свідків… Але ж посадили його за грати на підставі їхніх припущень!

Наш адвокат Валерій Палій подав до Апеля­ційного суду скаргу, в котрій вимагає змінити міру запобіжного заходу, бо братові продовжили строк перебування під вартою ще на 32 доби без внесення застави. А ще — написав об’є­мну скаргу на ім’я прокурора області, в котрій звернув увагу правоохоронців на численні порушення їхньої роботи. Через усі ці порушення ми звернулися до Хмельницького ДБР, і там, вивчивши обставини, проти слідчого і проти прокурора відкрили по 5 кримінальних проваджень.

А що ж Апеляційний суд? У понеділок його перенесли аж на 25 серпня. Ще 22 дні чоловік перебуватиме за гратами. Все через те, що ні слідчий, ні прокурор на судове засідання не з’явилися.