Сергій Лопушан із Сестринівки Козятинського району – вчитель трудового навчання у школі, але вже понад 10 років займається різьбярством.

Майстер працює у техніці токарна обробка деревини, сегментні технології виробів та в техніці піросегментація (об’ємна блочна мозаїка).

– Після служби в армії я вступив у Вінницький педагогічний інститут, де оволодів фахом педагога за спеціальністю робота з дітьми, творча гурткова робота. Саме школа і діти стали моїм покликанням. А улюбленим захопленням — робота з деревом. Перші кроки розпочинав поруч з батьком, виготовляли вікна, двері й інші предмети, побутові речі, що користувалися у населення попитом. За час роботи в школі удосконалив свою майстерність. У Дніпрі є майстер Леонід Дрейцер. І якось у Києві на Андріївському узвозі, де алея художників, я побачив його роботи, — згадує Сергій Лопушан. — Я підійшов, подивився… І закохався. І страшно спробувати, Інтернету в нас не було. Я в Козятин до товариша приїжджав, і так ми потихеньку почали творити. Кожна робота виготовляється з окремих шматочків деревини. Наприклад, у шкатулці їх може бути більше сотні. Кожен брусок обробляється за допомогою торсової пилки. Після цього брусочки намащуються клеєм і затискаються спеціальним хомутом. Використовую ПВА, але вони є різні по силі склеювання. Щоб зробити орнамент, беру різні сорти дерева. Переважно це дуб і ясен, інколи сливу чи черешню.

Крім шкатулок, ваз та тарілок, Сергій Лопушан виготовляє картини у техніці піросегментації — об’ємної мозаїки, що складається з кількох блоків. Шматочки вирізає окремо, а частини склеює на основу, яку майстер готує з фанери чи ДВП. Чоловік постійно бере участь зі своїми творчими роботами і поробками дітей у різноманітних конкурсах, фестивалях.

Зараз у Музеї історії Козятина представлені 30 творчих робіт Сергія Федоровича обох технік, що вражають красою та самобутністю. Свої роботи майстер поки не продає. І пояснює — за ту ціну, яку вони справді коштують, навряд чи хтось захоче купувати. Коли починав, то в інших майстрів ваза вже коштувала по кілька тисяч…

Віталіна Володимирова