На днях президент Володимир Зеленський призначив її головою Ямпільської РДА Вінницької області. Вона порівняно багато років працювала в апараті райдержадміністрації не за фахом. Була чиновницею нижче середнього рівня. Як кажуть – старшою куди пошлють.
Зрозуміло, що той не солдат, який не мріє стати генералом. І от вона стала полковником, перестрибнувши багато офіцерських звань. (До генеральських погонів – рукою подати… Всі думали що Ванга мала на увазі Юлію Тимошенко, віщуючи, що жінка буде найуспішнішим президентом України. А Юля, як бачите, здулася і віково, і політично. Значить – не вона, а хто?.. Може ось ця… красуня, перед Матір”ю Божою?..).
Але полковником лиш на два місяці її зробила доля… (Приблизно так, як Пулюс став фельтмаршалом у Сталінграді на кілька днів…). До виборів 25 жовтня. Далі – невідомість. Ямпільська РДА перестане існувати разом із Ямпільським районом.
Отже, доля дала їй два місяці часу. Всього два місяці на цій стартовій посаді! Навіть не сто днів, а всього лиш 60. Це дуже мало. Треба було б використовувати зараз якнайефективніше кожну хвилину, годину. Але вона, вважаю, вже цілих кілька днів вгробила дарма. Один із них – супроводжуючи нещодавно по селах району губернатора Вінниччини, висиджуючи з ним в районному будинку культури на так званій зустрічі… з народом кілька дорогущих годин. Тобто у неї залишилося, поки що близько 50 днів.
Вона їх може використати для того самого, для чого використовували роки, десятиліття її безславні, бездарні попередники. Просто за цей короткий час стільки не зможе собі врвати, як вони врвали, маючи купу років на це. Але все таки якісь кісточки з панського столу ще може підібрати після них.
Може просто просидіти цей час у м”якому керівному кріслі для того, щоб мати в біографії стрічку – працювала головою РДА. Може добрий Зеленський за це її далі посуне вгору… Як Гройсман у свій час Кістіона. Може…
Може, сидячи на цій посаді, займатися насправді виборами в майбутню Ямпільську ОТГ – апріорі не життєздатне, дуже корупційне утворення.
Якби на голову ОТГ призначав призедент Зеленський то вона б мала шанс. А так… Тому у неї шансу немає на особисті амбіції. Вона продовжує насправді бути солдатом, якому дали поносити чужі генеральські погони. На свої вона ще не заслужила.
Є можливість посприяти у вибочій боротьбі тому, хто її потім не забуде. Наприклад Анатолієві Комару, вихованцю Григорія Калетника.
І звісно, у неї є невеликий шанс бути тут у Ямполі, згодом, у числі 12 керівних місцевих апостолів новоствореного величезного Могилів-Подільського району, який ще себе покаже.
Як вона використає ці 50 днів зіркового свого часу, яку із вище перелічених доріг обере – я не знаю. Це достовірно знає лише Отець наш Святий на небі.
Але що я їй пропоную наполегливо вже два дні? Плюнути на підготовку шкіл, дитсадків до 1 вересня. Якщо вони не були підготовлені за все літо, то насправді тепер всі її старання їм, як мертвому кадило – чиста профанація. Забути за коронавірус – це не її обов”язки. Ним є кому займатися. Начхать на те скільки часу і як її показує Ямпільське телебачення і як пише про неї райгазета. На це просто начхать!.. Начхать на рейтинг свій. І зайнятися, разом із своїм чоловіком – адвокатом, підготовкою матеріалів для порушення кримінальних справ вищими правоохоронними органами країни проти керівників Ямпільської райради, колишніх голів цієї організації, проти тих хто насправді зараз керує районом і керував ним вже багато років, гроблячи його. Проти їх господарів у Вінниці, Києві і Кремлі.
Це її шанс бути вбитою чи зарізаною. З тим, щоб ввійти в історію не тільки цього феодального адміністративного утворення, а, можливо, значно вище, аж до посади президента дійти. Чому ж ні? Чому коміку можна, а їй, економісту, – ні? Тим більше, що Ванга ж віщувала не про коміка, а про жінку на посту президента України, яка врятує нас.
На зараз у мене є все більше надій, що вона обере найпростішу дорогу інтриг, безжального спалення, протринькування дорогого часу. Звати її – Андрієвська (Сінчак) Ганна Аркадіївна. Жаль, дуже жаль, що так, мабуть, станеться. Але не вона перша і не остання розтринькує в житті свій зоряний час. На жаль багато кликаних та дуже мало обраних. Амінь.
Пулюс-Паулюс, фельтмаршал-фельдмаршал.
Журналісти-професіонали так не читають. Це – доля коректорів районних газет.
По стилю написання те саме……..жовта преса….позоріще. Журналісти так не пишуть.