Але це викликало неоднозначні думки – що то за скло, яке так швидко розбилось?  – запитує ветеран Чумак.

Ось що повідомила поліція:

– 11 травня біля меморіалу жертвам обстрілу Вінниці на площі Перемоги розбили скло інсталяції. Причетними виявилися п’ятеро учнів одного з ліцеїв міста віком 8–10 років. Батьки пообіцяли відновити все за власний кошт.

“Камери відеоспостереження зафіксували, як одна з дівчат кинула камінець у конструкцію, пошкодивши скло. Правоохоронці встановили усіх, хто був присутній. На батьків учениці склали адміністративні матеріали за ст. 184 КУпАП — невиконання обов’язків щодо виховання дітей. З іншими дітьми провели профілактичну роботу”, – йдеться у повідомленні.

Батьки запевнили, що компенсують завдані збитки та сприятимуть якнайшвидшому відновленню інсталяції меморіалу, який для Вінниці став символом пам’яті про трагічний день, що забрав десятки життів.

А ось яка позиція у демобілізовано ветерана Сергія Чумака – нині психолога, що працює над реабілітацією військових:

Що з вами, вінниччани? Дитина кинула камінцем в скло, яке під ногами на місця пам’яті про ракетну атаку. і, скло потріскалось! Скільки прокльонів в бік батьків і дитини. Ви справді такі?

Давайте подивимось тверезо.

Батьки з дитиною прийшли на місце трагедії, щоб показати дитині, як вороги вбили інших дітей. Під склом уламки ракети. Дитина бере камінець і кидає у ворожу ракету. Це її дитяча реакція на те, що несе смерть!

В мене інші питання. До проектантів.

Що це це за скло, яке кладуть під ноги? В Києві цілий міст із скла, і він не розбивається. А тут менше квадатного метра.

А якби дитина пригнула на цьому склі? Вона б загинула одразу чи просто покалічилась би?

Накрали? Заробили на метрі скла?

І навіть якщо все так. Дитина і батьки заслужили на прокльони?

Яка ницість!