Тому, дивлячись з висоти своїх 73 років життя і 46 років трудового стажу в сільському господарстві, від «безнадьоги» хочеться криком кричати: схаменіться, не повторюйте, як мантру, що село – це колиска України. Влада так заколисала село, що колиска вже майже порожня. Селяни періодично виїжджають за кордон, щоб прогодувати себе і свої сім’ї, а для тих, хто залишається в селі, з початком весни починається пошук засобів для проживання.

Першим кроком до розвалу села, на мою думку, стала земельна реформа, яку нам подарував «найуспішніший» президент – Л. Д. Кучма і наш земляк академік Саблук. Згідно з цією реформою, всі члени колгоспів та колгоспні пенсіонери отримали земельні паї, а для всіх інших громадян — медиків, вчителів, працівників культури і для всіх жителів країни було створено резервний фонд та землі запасу. З цих державних земель громадяни країни, написавши заяву, можуть отримати земельну ділянку для особистого господарства.

Все це красиво було оформлено в чудовий закон під назвою Земельний кодекс України. Здавалося, чим не щастя для жителів України? А щоб в цій справі не було ніякої корупції, справу доручили «кришталево» чистому органу – Держгеокадастру України.

Протягом останніх трьох років до Торканівської сільської ради звернувся 31 житель села з проханням посприяти у виділенні їм з земель запасу і резервного фонду, які знаходяться на території сільської ради, по 1 га землі для ведення особистого сільського господарства. Оскільки землями за межами села розпоряджається Держгеокадастр, сільська рада всі клопотання громадян села відправляла у Тростянецький відділ Головного управління Держгеокадастру в Вінницькій області.

Проте на всі клопотання мешканців села начальник відділу Держгеокадастру ГУ по Вінницькій області Я. М. Усенко дала відмову, мотивуючи ч. 5 статті 116 Земельного кодексу України, що ці землі в оренді у ПП «ІЗЗІЯ». Яке з 2009 року не займається сільськогосподарською діяльністю на території Торканівської сільської ради і всі 203,7 га передала в суборенду двом фізичним особам — Надутому В. В. та Пустовіт Г. Г. Строк оренди і суборенди закінчувався 23 серпня 2020 року. Селяни чекали 23 серпня, наче свята. Але коли воно настало, їм було сказано, що ця земля вже знову знаходиться в суборенді.

У чому фокус Держгеокадастру? Знаючи про те, що 31 житель села, згідно зі статтею 5 п. б, статті 121 п. б того ж Земельного кодексу, має право на безоплатне отримання землі для ведення особистого господарства, ГУ Держгеокадастру по Вінницькій області до завершення строку оренди і суборенди укладає 16 червня 2020 року новий договір оренди з ПП «ІЗЗІЯ» на наступні 7 років, тут же передавши 163 га в суборенду фізичній особі Надутому В. В.

Ну, як вам «повітряний трюк» Держгеокадастру? Ну, просто фокус і ніякої корупції.

Таким чином «кришталево» чистий Держгеокадастр навічно позбавив жителів села Торканівки на отримання земельних часток. А може, все-таки з такими фокусами ГУ Держгеокадастру розбереться обласна прокуратура, обласна рада, облдержадміністрація, Верховна Рада?

Без надії сподіваємось.

З повагою,
Іван Зозуля, житель села Торканівки