Нещодавно, а саме 12.09.2020 на своїй сторінці та на сторінці групи «м. Бар Вінницька область» у фейсбуці, користувач під назвою «Sovist Podilya» розмістив публікацію (до речі яку згодом видалив), з додатком посилання на рішення Тиврівського районного суду (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86245787 ) та сторінку «OpenDataUA», з якої випливає, що директор ТОВ «Краєвид Поділля», яке здійснює свою діяльність на території Барського району, Пуга Григорій Михайлович, в незаконний спосіб, через підставних осіб, заволодів 27 га земель на території Супівської та Підлісноялтушківської сільських рад, які попередньо були визнані судом відумерлою спадщиною через приватного нотаріуса з с. Лозова Харківської області, яка посвідчила договора купівлі – продажу земельних ділянок.

Щодо цієї особи то можна ствердно сказати, що він справжній фермер, який бореться за права людей, так як збирається балотуватись в депутати Вінницької обласної ради від партії Українська стратегія Гройсмана. Чому б ні, такі депутати дуже переживатимуть за дотримання прав селян, чи не так?)

З цього приводу у реєстрі судових рішень міститься ухвала Тиврівського районного суду Вінницької області, з якої слідує механізм незаконного заволодіння та накладення арешту на земельні ділянки, які фігурують у цій ситуації та міститься номер розпочатого кримінального провадження (№ 42019021130000032 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України). Однак, як мені відомо таке кримінальне провадження було з незрозумілих, а можливо навпаки зі всім зрозумілих причин закрите. Якщо перевірити по реєстру ці ділянки можна знайти багато цікавого.

При цьому, як розповіли мені місцеві жителі с. Супівка та Підлісного-Ялтушкова, зі слів сільських голів цих рад, до цієї історії прямо причетні прокурори Барської районної прокуратури Хорошун М.Я., який, як випливає з ухвали Вінницького міського суду http://reyestr.court.gov.ua/Review/87567206, зокрема, міг за допомогою комп`ютерної техніки, яка перебуває у його користуванні на робочому місці у Барському відділенні Жмеринської місцевої прокуратури виготовляти документи від імені Супівської та Підлісноялтушківської сільських рад на користь ОСОБА_9 та членів його сім`ї, які в подальшому передавати до вказаних сільських рад для їх затвердження та підписання. Особа 9 в ухвалі це і є Пуга Г.М., який разом з членами своєї сім’ї і захопив земельні ділянки.

До речі, з цієї ухвали вбачається, що робочий комп’ютер у нього вилучали для проведення експертизи щодо наявності на ньому документів, які були підставою для приватизації Пугою Г.М. та членами його сім’ї земельних ділянок.

Непогана така робота прокурора Хорошуна М.Я. в інтересах держави, чи не так?

Здавалось справді наявні факти на лице, але ні, все тишком нишком приховується від громадськості, та справи потихеньку закриваються, а фермер Пуга Г.М. та його «карманні прокурори» допомагають йому збагачуватись.

З тієї ж самої «Судової влади» за пошуком сторони у справі виявились ще цікавіші речі, які допомагають зрозуміти, наскільки за роки незалежності України, прогнила система органів влади та місцевого самоврядування на території Барського району щодо землі.

Звичайно, за наявності таких речей, ми не могли не передивитись по участі раніше зазначених органів місцевого самоврядування у судових процесах. І виявилось, що самі найголовніші працівники Супівської сільської ради, а це голова, її чоловік, секретар та її чоловік, а також ще декілька інших осіб, в прямо злочинний спосіб, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділи земельними ділянками, за підробленими довідками, у яких нібито зазначали про наявність родинних зв’язків з одинокими бабусями та дідусями, які за своє життя набули право на приватну частку (пай), хоча насправді родичами таких не являлись, коли ці люди жили, то де були нібито їхні «спадкоємці» одному тільки Богу і відомо.

Провівши міні розслідування ми встановили, що частину цих рішень прокуратура Вінницької області оскаржила і їхні вимоги відносно секретарки сільської ради Вовк О.І. та місцевої підприємиці Нечитайло Л.В. були задоволені, а саме справа № 125/314/19 http://reyestr.court.gov.ua/Review/90193983 та справа № 125/321/19 http://reyestr.court.gov.ua/Review/90905005 , але решта відносно голови та її спільників, з незрозумілих причин прокуратурою не оскаржувалась.

До речі, щодо Нечитайло Л.В., то остання таким чином не вперше намагається отримати у власність землю, проживаючи з «одинокими бабусями та дідусями». Думаю, що жадібність їх і погубила, так як та ж Нечитайло Л.В. 03.10.2019 пішла до Барського районного суду, скоріш за все з аналогічною позовною заявою, яку чомусь 27.11.2019 суд за її заявою залишив без розгляду. Документи ж були такими ж самими. (Справа № 125/2169/19, http://reyestr.court.gov.ua/Review/85914975 ).

Хотілось би дізнатись, а чи займався хто не будь питанням притягнення до відповідальності посадових осіб Супівської сільської ради Барського району за фактом вчинення ними службових корупційних правопорушень, передбачених ст.ст. 191, 364. 366 чи 367 КК України, чи це залишиться безнаказаним?

І наостанок, за цією схемою, якщо подивитись на «Судову владу» були залишені без розгляду згідно їх заяв в один і той самий день 27.11.2019 і позовні вимоги нашого головного фігуранта Пуги Г.М. (справа № 125/2187/19) http://reyestr.court.gov.ua/Review/85915068 , голови Супівки Сікержинської Г.М. (справа № 125/2188/19 http://reyestr.court.gov.ua/Review/85914969 , юриста Пуги Г.М. – Шишкіної Н.П. (справа № 125/2170/19 http://reyestr.court.gov.ua/Review/85915079 ) «Про визнання права власності на спадкове майно».

Пуга Г.М., до речі, на території Барського району, зі слів його теперішніх працівників на підприємстві, ніколи раніше не проживав, не говорячи про наявність у нього навіть потенційно далеких родичів, тобто це груба фальсифікація справи.

Задаюсь питанням, чи дійсно спадкоємці будуть відмовлятись від успадкування майна своїх родичів, чи відпали підстави для спадкування? Думаю, що зазначені позовні заяви з додатками які містяться в суді підтверджують вчинення цими особами як мінімум замаху на злочин щодо заволодіння чужим майном та підробкою документів.

Але дякувати Богу, вони не заволоділи цими землями, напевне чогось злякались, адже така ситуація їх могла видати. Та судячи з усього цього, вони навіть подаючи підробні позовні заяви, вже знали що вчиняють злочин, тому злочини були ними вчинені та потребують ретельного розслідування.

Я думаю, напередодні запровадження ринку землі, ця сенсація може багатьох змусити задуматись чи правильно все відбувається в нашій країні.

Артем Калюжний