Літак АН-26 ось-ось мав приземлитися, але чомусь пізно ввечері 25 вересня упав обабіч жвавої дороги й миттєво спалахнув неподалік військового аеродрому в Чугуєві. Це був навчальний політ. Людей на облавку було 27. Двадцятеро курсантів Харківського університету Повітряних сил імені Кожедуба і сім офіцерів. Вижив лише один курсант.

Найстаршому з військових, які перебували на борту, було 42 роки, наймолодшим – по 19. Їхнім родинам вже обіцяють ви­платити по 1,5 мільйона гривень моральної компенсації. Але хі­ба це поверне дітей?

Авіакатастрофа на Харківщині не оминула і нашу область, адже серед загиблих курсантів було двоє наших земляків. Це Роман Корчовський з Крижополя та Максим Хомячук з Новоживотова Оратівського району.

З дитинства Роман мріяв присвятити життя захисту України. У Крижополі залишилася мама Тетяна та батько Олександр Корчовські. Коли наші журналісти зв’язалися з ними, то вони відверто заявили, що сил немає на будь-які розмови…

– Роман був гордістю міста, відмінником та спортсменом, — ділиться класний керівник загиблого Людмила Третьякова.

– Народився Роман 14 травня 1998 року. З самого дитинства ставав на бік справедливості! Після 7-го класу вступив до Київського військового ліцею імені Богуна. Після закінчення ліцею – до Харківського авіаційного інституту. Скажу чесно, ще з дитинства було зрозуміло, що росте справжній мужчина. Весною, перед карантином, Роман прийшов до школи. І коли ми спілкувалися, то він поділився тим, що планує служити в цивільній авіації. Йому подобалося сидіти за штурвалом великих літаків.

Оплакує і свого земляка-п’ятикурсника село Новоживотів на Оратівщині, де народився Максим. Батько Володимир та старший брат працюють у По­льщі. Мама Катерина – поштарка в селі.

– Нам уже підтвердили із Харкова, що дійсно це наш хлопчик. Максим 1999 року народження. Проста родина, хлопець добродушний, простий та наполегливий. Ніхто слова про нього поганого не сказав. Понад усе мріяв бути військовим льотчиком. Із села ще ніхто не вступав до університету Повітряних сил. Чомусь я тоді подумала, що з Максима точно буде велика людина, — із сумом каже Тетяна Сербіна, сільський голова Новоживотова. – Про трагедію мама дізналась з телевізора. Батько курсанта – це мій однокласник, він зі старшим сином були на заробітках. Та повернувся з Поль­щі і вирушив до Харкова на ідентифікацію тіла. Мамі кілька разів викликали «швидку допомогу».

Відразу після НП у СБУ заявили, що навчальні польоти Ан-26 почалися о 18.50 і мали тривати до 22.50. О 20.38 командир екіпажу доповів про відмову лівого двигуна. За словами міністра оборони Андрія Тарана, літак при посадці зачепив крилом землю.

Є й інша версія. Льотчики на анонімних правах нам розповіли — літаку вже 43 роки і якість ремонтів викликає запитання. Адже на ремонті авіаційної техніки крутяться великі бабки, і корупція там теж немаленька. Основні вузли поміняли, на заміну «дріб­ниць» могли за хабар закрити очі. Пілоти кажуть, що деяким вій­сь­ковим частинам робили повторно ремонт техніки, але скандал не роздмухували. І взагалі, у нас дуже старі літаки, тому й падають… Во­лодимир Зеленський доручив тимчасово призупинити польоти на всіх Ан-26 в Україні до з’ясування обставин трагедії.

Після вивчення «чорних ящи­ків» можна буде відновити останні хвилини польоту. Але вивчати чорну безодню корупції, яка супроводжує ремонти військової техніки, генерали не люблять.

Вікторія Снігур
Софія Копач