Яким має бути дитячий, аматорський і професійний спорт у Вінниці та Україні? Як мер 400-тисячного міста має розвивати, підтримувати і на власному прикладі популяризувати спорт серед молоді?

Про долю вінницької штанги, якою може займатися будь-який хлопчисько… Про Олімпійські мрії чемпіонів-важковаговиків із Він­ниці, продовження слави легендарного Сергія Дідика та перші великі перемоги тендітних атлеток із залу важкої атлетики в своєму інтерв’ю «33-му каналу» розповів кандидат у мери Вінниці та президент федерації важкої атлетики Він­ни­ць­кої області Сергій Кармаліта.

– Сергію Володимировичу, ви в чудовій фізичній формі! У чому ваш секрет довголіття у спорті?

– Як кажуть, для мистецтва, спорту і кохання в будь-якому віці треба мати бажання та здоров’я. Тому у свої 50 із хвостиком я щодня приділяю бігу одну годину. Також корисно чергувати спортивну ходьбу із швидким бігом. Обов’язково виконую вправи на брусах і турніку. В середньому – по 5-7 підходів по 15-20 разів. І 2-3 рази на тиждень відвідую басейн – пропливаю хоча б один кілометр.

– Вражає!

– Насправді нічого надприродного немає. Складно тільки на початку. Зараз мені вже і кілометра недостатньо.

– А як ви опинилися в світі важкої атлетики?

– Мені завжди подобався спорт, у дитинстві приділяв багато часу загальній фізичній підготовці. Коли працював депутатом міської ради, зіткнувся з проблемами розвитку важкої атлетики. Мій товариш, майстер спорту, показав мені старий зал на стадіоні «Локомотив». На той момент це був «убитий», розвалений склад – вода тече, все прогнило. І ось, коли у нас на комісії йшла підготовка до бюджетної сесії, я спробував пояснити міському голові, що у Вінниці пора відродити «штангу». Розумієте, «штанга» – це такий вид спорту, яким може займатися будь-який хлопчисько. Не потрібно купувати шолом або рукавички. Одягнув кеди, спор­тивки – і пішов «залізяки» тягати. Загалом я вибив гроші з бюджету, ми зробили ремонт, закупили нове обладнання.

– І, судячи з усього, на цьому ви не зупинилися …

– Так, після цього я серйозно зайнявся процесом, і хлопці запропонували очолити обласну федерацію. Особливо актуальним це питання стало, коли в 2004 році закінчилися чергові Олім­пійські ігри і федерації потрібен був лідер. І ось уже 15 років я працюю президентом Вінницької федерації важкої атлетики… Це вже четвертий олім­пійський цикл. Роблю все можливе, що в моїх силах, щоб допомогти талановитим хлопцям. Ми розвиваємо інфраструктуру, організовуємо фармакологічну підтримку силової підготовки, оплачуємо спор­тивні змагання.

Наш основний спортивний зал знаходиться по вулиці Генерала Арабея, 3, де знаходиться фіз­культурно-спортивне товариство «Колос». І тут з 1989 року безперервно працює секція важкої атлетики, працюють найкращі тренери в області, в тому числі й легендарний чемпіон та рекордсмен Костянтин Соцков.

– Скільки коштує разове заняття в «Колосі»?

– Для підлітків заняття важкою атлетикою безкоштовні. На атлетичних тренажерах і в секції спортивної гімнастики разовий абонемент коштує 15 гривень, а місячний – 150 гривень. Це найнижча ціна у Вінниці.

Окрім того, я допомагаю обладнати цей зал новими тренажерами і докуповую за власні кошти новий інвентар.

Для розуміння порядку цифр і необхідних інвестицій розповім, що, наприклад, новий гриф коштує одну тисячу доларів, а повний комплект з кольоровими дисками – близько 4-х тисяч доларів.

– Розкажіть про досягнення вінницьких спортсменів за ці роки.

– Ми пишаємося, що в нашому тренерському штабі є майстер спорту міжнародного класу, чемпіон світу з важкої атлетики серед студентів, призер чемпіонату світу по юніорах Костянтин Соцков. Він сам 6 років був у олімпійській збірній, а зараз – старший тренер чоловічої збірної України з важкої атлетики. Також у нашій команді працює чудова дівчина Любов Кураченко, призер чемпіонату Європи серед молоді. Загалом за останні 15 років нами підготовлено понад 40 майстрів спорту, тобто по 3-4 щороку.

Ми постійно в пошуках нових зірочок та «вирощуємо» із них майбутніх чемпіонів та рекордсменів, які гідно представлятимуть Україну та Вінницю на міжнародних змаганнях. Також обов’язково хоча б раз у олімпійський цикл проводимо всеукраїнські змагання. Це досить витратна частина, тому що все має бути на найвищому рівні. Ці змагання неприбуткові, вхід завжди безкоштовний, бо це популяризація спорту, а не біз­нес… Тому я роблю все, щоб для дітей та дорослих у Вінниці був вільний доступ до занять важкою атлетикою.

— Чим міська влада Вінниці нині допомагає важкій атлетиці?

– На жаль, нічим… Скажу так: у тих видах спорту, де керівник федерації «дружить» із керівництвом міста, то там є підтримка та фінансування. За це голова федерації має бути лояльним до влади, всіляко вихваляти її, і тоді міські депутати «правильно» проголосують за виділення коштів на підтримку цього виду спорту. Тобто діє «схема» – бюджетні гроші в обмін на лояльність… Бо всі у Вінниці пам’ятають реальний випадок, коли видатного тренера звільнили за те, що він пішов попаритися в сауну не з тим, а з іншим… І той «інший» публічно критикував мерію. Уявіть, до якого маразму доходить!? І головне – чому ставлення до розвитку спорту та нашої молоді має залежати від плазування перед чиновниками?

– Як мер Сергій Кармаліта бачить фінансування спорту?

– У Вінниці є тренери і спортсмени високого рівня, які могли б успішно проявити себе на міжнародних змаганнях…А вирішувати ці проблеми – завдання керівництва міста. І коли мер розводить руками і не знаходить кошти на ремонт дитячих спортивних секцій, залів, басейнів та футбольних полів, то це означає лише одне: спорт для нього чужий!

Спортом у Вінниці мер має жити, думати і дихати щоденно, а не позувати на велосипеді для реклами раз на 5 років перед виборами… І якщо сучасні басейни, зали, стадіони і спортивні гуртки будуть працювати, то дорослі й діти, всі вінничани за це будуть вдячні владі міста… Тренери отримають роботу, чемпіони — шанс на нові перемоги, а діти – можливість стати легендарним Сергієм Дідиком у майбутньому!

– Як майбутній мер ви готові зробити секції для дітей із багатодітних родин безкоштовними?

– Так! Бо дитячий спорт і комерція несумісні!

— Хіба у мера є час на спорт?

– Треба його знаходити… Бо це, перш за все, здоров’я і характер, можливість здобувати перемогу над своїми вадами, ставати краще і приносити користь іншим. Нині саме наші захисники України на Донбасі та відомі спортсмени є головною гордістю країни на міжнародному рівні. І коли ми говоримо, що Україна – це незалежна і сильна країна, здатна подолати будь-які труднощі, перемогти у війні та відстояти свій суверенітет, то маємо готувати сильних хлопців і дівчат, справ­жніх атлетів та патріотів України. Тому я пишаюсь перемогами красунь із Вінниці – струнких та сильних Ганни Панової та Любові Кураченко, майстрів спорту України Максима Лубова, Олексія Нагурного, Андрія Москаленка, їхніх тренерів. Це гордість і слава Вінницької обласної федерації важкої атлетики, які дають нам надії на олімпійське майбутнє для всього Поділля і рідної Вінниці.

Щиро Ваш,
Сергій Кармаліта