Тоді слідчі-детективи поліції, працівники СБУ та військові прокурори затримали керівника місцевої автошколи. Він, за їхньою інформацією, вимагав та отримав гроші від особи за сприяння у відкритті відповідної категорії во­дійських прав.

З’ясувалось, що мова йде про затриманого директора ДТСААФ Василя Романюка. На його підтримку після затримання стали активісти та представники організації «Дорожнього контролю».

– Директор автошколи ніколи не був помічений у жодних схемах. То справа рук конкурентів. Бо автошкіл, особливо приватних, зараз як грибів після дощу, — заявили нам активісти. — Тож цілком можлива така підстава. Особа, яка давала хабар, із Ямполя. Після затримання директора автошколи повезли в СІЗО у Вінницю. Заставу оголосили в розмірі 162000 гривень, яку було сплачено.

Відомо, що за даним фактом було відкрито кримінальне провадження за ч. 4 ст. 368-3 Кримінального кодексу України (підкуп службової особи, юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми). При такому злочині керівнику загрожувало до 7 років позбавлення волі.

Втім, після досудового розслідування до Могилів-По­дільського районного суду справу передали вже за фактом зловживання впливом та службового підроблення. А під час розгляду служителями Феміди стали відомі її нові подробиці.

– Виявилось, що 20 серпня між прокурором військової прокуратури Вінницького гарнізону та підозрюваним було укладено угоду про визнання винуватості.

Суд задовольнив її і призначив Василю Романюку покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян — а це 34000 гривень, з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків у державних органах, на термін 1 рік. Заставу в сумі 169 440 гривень директору автошколи повернули.

Подібних вироків справді чимало. Феміда дедалі частіше ухвалює покарання на підставі угод про визнання винуватості та угод про примирення. Це дозволяє підсудним пом’якшити покарання. Але чи завжди доцільно це? Тим паче, коли мова йде про торгівлю правами, коли людина навіть не відвідує заняття та практику?!

Віталіна Володимирова