Ігор Трубіцин у 94-му на одній із зустрічей з конкурентами вбив двох людей. Того ж року його заарештували. Зараз чоловікові 60 років, і майже половину свого життя він провів за ґратами.
За подвійне вбивство його засудили до найвищої на той час міри покарання — смертної кари. Однак Трубіцина не розстріляли. З весни 1997 року в Україні почав діяти мораторій на виконання смертних вироків. У тюрмі довічник видає тюремну християнську газету «В’язень» та планує відкрити реабілітаційний центр. Він продовжує відбувати термін і вже п’ять разів направляв клопотання про помилування до президента України. Останнього разу він отримав позитивну відповідь. Проте вперше в нашій країні причетні до цього процесу передумали та відмовили. Ігоря Трубіцина це небияк шокувало, і він вже відкрито звернувся до президента з відкритим листом його розстріляти!
– Кожну людину, яка засуджена до довічного покарання, відразу прирівнюють до таких маніяків, як Ткач, Онопрієнко. Довічники, на думку багатьох, це покидьки суспільства, – каже Ігор Трубіцин. — Однак при всій яскраво вираженій відразі держави до цієї категорії людей ми маємо голос на виборах і раз на рік можемо подавати клопотання на помилування. Я відбуваю своє покарання вже понад 27 років. Я щиро розкаявся у всіх своїх гріхах, попри те що мій злочин було скоєно за вкрай вимушених обставин, які не взяли до уваги ані слідство, ані суд, і з мене просто зліпили корисливого вбивцю. He моя вина в тому, що смертну кару скасували. Я пройшов через усі знущання, які застосовувала система до колишніх смертників. Однак такого знущання, яке до мене застосували цього року, я навіть у кошмарному сні не міг побачити.
Після вивчення всіх матеріалів Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 23 грудня 2019 року вислав клопотання про моє помилування з заміною довічного покарання на 27 років загального строку. Мою дружину привітали з позитивним результатом і сказали, що кілька місяців доведеться почекати. Так я жив, окрилений вірою та надією, до літа 2020 року. Проте ні указу президента, ні відповіді від комісії з помилування так і не було. А невдовзі я отримав відповідь від Офісу Зе, що через те, що я вчинив особливо тяжкий злочин, мені відмовлено у помилуванні. Жодної конкретної аргументації та якогось гуманізму навіть близько не було в цьому листі. А підпис на документі стояв якраз того самого пана Марченка, який у листопаді 2019 року в телефонному режимі робив запит на матеріали про моє помилування.
Знаєте, мені не було так боляче та страшно, як зараз, навіть тоді, коли я був засуджений до смертної кари та з дня на день чекав розстрілу. А зараз мені нестерпно боляче, тому що я віч-на-віч зіткнувся з брехнею тих людей, у чиїх руках перебувала моя подальша доля. Ось тому я і прошу президента видати окремий указ, аби особисто мене розстріляли як негідника і як людину, негідну повернення в наше суспільство…
На захист Ігоря стали його знайомі, міжнародна християнська місія Hope of Freedom, а також громадські організації та тюремні служителі. Вони теж готують звернення до Володимира Зеленського, аби той пояснив, чому так сталось.
Додамо, що Україна на першому місці серед 50 європейських країн за кількістю довічно ув’язнених людей, які не мають перспективи звільнення. У країні таких налічується 1541 особа. Вінницький в’язень Олександр Каверзін рік тому став першим «довічником» в Україні, якого звільнили без помилування. Через те, що осліп, його відпустили з-за грат, бо так вирішив суд.
Віталіна Володимирова
