Коли ж отримали, то відразу здали в оренду разом з іншими атовцями. Проте, коли прийшов час збору врожаю — почалося справжнє жахіття. Приїхали рейдери, напали на орендаря та на нас — простих козятинчан, які мирно вийшли захищати свою землю. Та коли ми зрозуміли, що разом з рейдерами приїхала «банда» козятинських «ментів», це був немов плювок у душу. Її особисто вивіз один з начальників поліції, який разом з ними почав принижувати людей на полі. Близько 50 чоловік у червоних кашкетах почали бити простих пенсіонерів, але з мене вони познущалися найбільше. Один здушив мені груди, інший крутив руки та шию, а чоловік напроти вигукнув: «Пашла на*уй с*уа!». І як після цього вірити у людські чесноти?

Потім штовхнули — я впала, а вони переступили і пішли далі. І так на сирій землі, посеред кукурудзяних кущів на полі я лежала непритомна до вечора.. Хтось пожалів мене, відвіз у лікарню, сказав, що знайшов на полі: «Певно, жінці погано стало», – і втік додому… Я ж не стріляла. Не нападала. За що з мене так познущалися? Цілий тиждень біля мене сиділа сусідка, яка раніше працювала в реанімації. Вона мене і поставила на ноги.

Та коли я «ожила», то хочу, щоб вся країна знала про козятинських перевертнів-ментів, які дозволяють собі таку розкіш — знущатися над багатодітною матір’ю, яка поховала батька, брата, чоловіка та сина, бо загинув у ДТП! І от тепер що скажуть люди? Як боротися за власну землю, якщо одні хочуть «віджати», а інші — просто калічать???

Софія Копач