Свій “щасливий квиток”  Саша Немченко, студент-другокурсник театрального інституту, витягнув, коли у 1973-му отримав запрошення від Леоніда Бикова на роль у фільмі “В бій ідуть одні старики”. З тих пір актори цієї знаменитої стрічки тримались, як одна сім’я. У 2006-му “льотчики 2-ї співучої ескадрильї” співали для вінничан.

Того року 20 березня, у день визволення Вінниці від німецько-фашистських загарбників, у залі обласного театру зібрались ті, хто визволяв Вінницю, ті, хто воював на фронтах Другої світової. Сюрпризом для них стали воєнні пісні у виконанні Олександра Немченка (у фільмі — барабанщик Іван Федорович), Аліма Федоринського (сибіряк Байкал), Валерія Пащенка (лейтенант Алябьєв) і Рустама Сагдуллаєва (незабутній Ромео).

Затаївши подих, глядачі слухали історію про двох друзів-фронтовиків — Діму і Сашу. Дмитро Немченко, майбутній батько Олександра Немченка, був музикантом, любив джаз. Хлопці пройшли всю війну, і травень 1945-го зустріли у Австрії. Побачивши у вітрині магазину вишукані музичні інструменти, Діма не втримався. Віддав гвинтівку Саші і зробив крок у відкриті двері магазину. А Саша, наче нутром відчувши небезпеку, швидко метнувся за ним і на долю секунди встиг вистрілити раніше, ніж фашист, що ховався за прилавком і тримав “на мушці” Діму.

8 травня вже було зрозуміло — ворог капітулював! І Саша на радощах зі словами: “Ненавиджу війну!” – поцілив із автомата у німецьку каску, що валялась на землі. Куля повернулась рикошетом і влучила йому прямо в серце. Саша впав мертвим на руки однополчан…

Свого сина Дмитро Немченко назвав Олександром на честь друга.

Відтепер заслужений артист України Олександр Немченко навіки увійшов до особового складу Небесної 2-ї співочої ескадрильї на чолі з Леонідом Биковим. Прощання відбудеться 3 листопада о 16 год. у “Реквіємі” по вул. Батозькій.

На фото: Олександр Немченко, Алім Федоринський, Валерій Пащенко і Рустам Сагдуллаєв на березі Бугу.