Енвер Шерфієв — кримотатарин, через політичні переслідування був вимушений втекти з рідного дому. За активну громадську позицію його звинувачують у проукраїнському тероризмі та вже третій рік розшукують.

Разом з дружиною та новонародженим синочком Енвер живе зараз у місті Вінниці. Але спокійне життя і тут йому може лише снитися, адже в Криму залишилися його рідні…

– Енвере, як особисто для Вас розпочалася анексія Криму?

– Страшно… Крим забрали в його корінного народу. Кримотатари ніколи не брали зброю до рук, але чомусь до нас прийшли з автоматами… На рідній землі ми залишилися чужими. І кожного дня, мусили прокидатися в страху. Найгірше почалося у 2016 році, коли так звані «обшуки» проводилися в кожному домі. Уряд казав, що так намагаються викоренити бандитів. Але насправді вони хотіли лиш знищити свідомість людей.. В Криму я не був багачем, як і інші.. Вів звичайний спосіб життя, працював на будівництвах та забезпечував свою сім`ю… І от травень 2016 року — в Бахчисараї почалися «обшуки». Люди в балаклавах заходили в будинки, ламали та трощили все, що бачили. Мені прийшло «смс» від товариша, що ці люди вже руйнують його дім..

– Коли та як «обшуки» проходили у Вашому домі? Чи правда, що «рускіє» жорстоко знущалися над кримчанами?

– У нас є два головних свята. «Курбан байрам» — свято жертвоприношення та «Ураза байрам» — це свято після посту. Людину, яка організовувала ці свята для дітей, жорстоко покалічили. Це був один із перших відомих обшуків. Слідом вони йшли в декілька будинків відразу. І не щадили нікого, ні дітей, ні жінок, ні матерів… До мене прийшли вночі, зимою… Звинуватили в українському тероризмі… Заявили, що таким не місце серед чесних і порядних людей, бо, мовляв, «я зрадник».. Ці люди вивертали та розривали все, навіть жіночу білизну. Заламували, кидали на підлогу і прикладали автомати до голови.

– Чому Вас звинувачують в українському тероризмі? Як зуміли лишитися живим?

– За активну громадську позицію. Разом з іншими свідомими активістами, я розповсюджував в Інтернеті реалії «руского» Криму. Знімав на відео, як проходили обшуки і передавав в Україну. Люди мають знати та розуміти, що права громадян не відстоюються — посланці Російської Федерації знущалися над людьми. Наприклад, Решет Аметов. Він вийшов з одиночним пікетом в центр Сімферополя, його забрали люди в камуфляжі, а через декілька днів знайшли мертвим за 100 кілометрів від міста. Ми не мовчали про скоєне… Одного разу ми потрапили в пастку, коли обшук проводився у ресторані «Караван Чік». Активісти з`їхалися з різних куточків півострова… Як виявилося, нас через зрадників спеціально там зібрали, а потім всіх звинуватили у несанкціонованому мітингу та терористичних діях. Навіть охоронця закладу заарештували. Йому було 67 років…

– Чому ви переїхали до Вінниці та як склалося Ваше життя у цьому місті?

– У 2017 році почалося справжнє жахіття… Людей били, знущалися, катували. Під конвоєм змушували ставити підписи. Вже тоді мене розшукували. Разом з дружиною ми мусили постійно переховуватися та відстоювати право на життя. Мені неодноразово присуджували штрафи по 10 та 15 тис. Але одного дня вони «запакували» 27 активістів та журналістів з тих, хто мирно боровся за український Крим. Їх забрали і до сих пір не знайшли. Невдовзі дружина народила сина, і заради його мирного життя ми вимушені були втекти. У Вінниці в мене почалося нове життя. Я важко працюю, але маю надію на мирний завтрашній день. Моїй родині понадходять постійні погрози, але мене рятує те, що зараз я проживаю на вільній землі…

Софія Копач