Знайомтеся – на першому знімку Гальжбіївський сільський Будинок культури. Його зовні і в середині відремонтували отак, своїми руками, як могли, три працівники культури – завідуюча (вища мистецька освіта) Л.Пухова, В.Побережний – художній керівник (середня спеціальна мистецька освіта), В.Слободянюк (вища мистецька освіта) керівник знаменитого народного вокального колективу.

Глядацький зал БК укомплектований престарілими радянськими стільцями, які всі хором на ладан дихають і просять одного – спаліть нас, будь ласка, цієї зими, ми вже своє давно відслужили.

Стільці стоять на підлозі, яка ходором ходить. В багатьох місцях полатана тоненьким картоном і фанерою. Але не скрізь. В одній із провалин, розказували мені, не так давно одна місцева глядачка, після концерту, зламала ногу. Нічого, вилікувалася за свій рахунок. Бо тут все робиться в основному за свій рахунок.

Он, наприклад, художній керівник – бандурист Влад Побережний за свій рахунок, своїми руками і матеріалами та інструментом робить капітальний ремонт пічки – готує єдиний теплий кабінет тут до зими.

А що робить директор Ямпільського дитячого розважального центру пані Кінзерська я не знаю. Відомо лиш, що тих живих-живісіньких лат, які вона зняла з величезного Ямпільського кінотеатру, замінивши їх на нові, але добряче намочені дощем, цілком було б достатньо для ремонту підлоги в цьому Гольжбіївському БК. Але… Де ті лати зараз – ніхто із чесних порядних людей не знає… А злочинці – не скажуть. А поліції – байдуже.