У селі Буша на Ямпільщині вже два роки діє унікальний притулок, де рятують корів, яких господарі хочуть відправити на забій.
Їх годують, лікують, чистять, доглядають. Власники притулку – Микита та Ірина – переїхали з міста в село і в якийсь момент зрозуміли, що порятунок корів повинен стати справою всього життя. Подружжя свято вірить, що, захищаючи корів, вони роблять світ добрішим.
– При народженні батьки дали мені ім’я Микита. Почавши свій усвідомлений шлях у слов’янській культурі, я отримав ще два імені: ЗдравЯр і Махеш, які були відкриті мені через практику медитації. Мені 28 років, — розповідає Микита. — Народився я в місті Артемівську на Донеччині. У дитинстві сім’я переїхала до Дніпропетровська. Останні дев’ять років я займаюся розвитком слов’янської культури. Веду на Фейсбук сторінку «Здравая жизнь».
Основою моїх вчинків і цілей є формула морального життя: «Жити з максимальною мінімізацією шкоди для себе й навколишнього світу».
Уже 5 років Микита щасливий у шлюбі з дружиною Іриною. Її творчість проявляється в чарівній вишивці й екодекоруванні домашнього простору. За словами Микити, переїзд у сільську місцевість був логічним кроком, необхідним для більшого розвитку благодійності та вдосконалення себе і навколишнього світу.
Буша — це село, яке, як на мене, є потужним мотиватором благих починань, котрі тягнуть розум і з якими резонує душа. На цьому остаточно й сформувалося рішення про переїзд саме в Бушу. У сучасному мегаполісі складно знайти задовільне житло з благополучним розташуванням і за нормальні гроші, а тут можна придбати затишне житло за невеликі кошти і власними руками максимально з природних матеріалів заново вдихнути в нього нове життя. Ми продали нашу квартиру у Дніпрі. Приємно, що дружина підтримала рішення переїзду, вона у мене фея з загартуванням декабристки (сміється). Тільки переживав, чи впорається вона далеко від міста. Але життя у Буші, навпаки, розкрило у Іри абсолютно нові напрямки мислення і творчості. На сьогодні в нашому будинку навіть з’явилася галерея сакральної вишивки, а також вишиті картини на тему природи. Дружина також займається створенням екосумок для продуктів з льону та бавовни.
Дізнались про філософськоий рух «Захист корів від усіх видів насильства»… Мені ця тема стала близькою. Знайшлися однодумці в Україні. Але так сталось, що у нашої сусідки мешкала корівка Ласуня, з якою в нас склалися добрі взаємини. Але згодом сусіди вирішили віддати під ніж свою корову. Ми почали операцію порятунку Ласуні. Ось так відкрився притулок «Здравая жизнь». Найважливішим у порятунку стали, в першу чергу, звичайно ж, відгуки однодумців у цій справі у вигляді благодійних пожертв на викуп корови.
Нині у подружжя мешкають дві дорослі корови, дві телички, теля й глава коров’ячого сімейства — бик Ярило.
– Дорослих корів доїть сусідка. Навесні нам необхідно буде розширювати будівництво ще одного повноцінного корівника. Наша мета — збільшення кількості захищених від насильства корів, телят і биків. Притулок на сьогодні має благодійне спрямування, існує на гроші нашої сім’ї і родичів, а також наших однодумців.
Окрім власного житла, співрозмовники придбали будиночок для туристів з вегетаріанським ухилом. Люди, які шукають духовного самовдосконалення й культурного відпочинку в тутешніх місцях, у нас можуть зупинятись.
Вікторія Снігур
