Світлана Романова з Козятина пече унікальні торти, чизкейки, кекси та ще багато оригінальних десертів. Спочатку її основними замовниками були друзі, рідні та знайомі. Зараз про неї знає вся Вінниччина, а її вироби стають чудовим доповненням будь-якого свята. Днями майстриня презентувала оригінальний торт, який спекла на честь 131-ої річниці залізничного вокзалу в Козятині. Він викликав справжній фурор!
-До мене звернулась завідуюча музею станції Козятин Вікторія Хоманець та попросила зробити щось оригінальне на річницю вокзалу. Було багато ідей, але хотілось присвятити виріб саме йому. Після тривалого обговорення дійшли до спільного бачення торта. Тим паче нині сучасні технології дозволяють друк харчовими барвниками, які пройшли ГОСТ та є безпечними для вживання, – розповідає Світлана Романова. – Перед початком я скопіювала фотокартку вокзалу, перевела її на вафельний папір, таким чином вдалось зберегти велич та красу цієї будівлі. В основі ванільний та шоколадний бісквіт, начинка – банан та карамель. Загалом трудилася три дні, адже потрібно було, аби коржі просочились начинкою, після того як торт був готовий, декорувала його кремом, шоколадом та шоколадними іграшками. Для того, аби фото вокзалу не пошкодилось, довелось його зверху закріплювати спеціальним їстівним гелем. В результаті торт вийшов вагою 4,5 кілограмів і дуже сподобався колективу залізничної станції. А мені приємно, що саме до мене звернулись і довірили таку відповідальну роботу. Це означає, що мені довіряють і впевнені, що результат буде відмінний. Що і сталось. А ще ми приготували печиво із фотографіями вокзалу, вони стануть смачним та чудовим сувеніром з нашого Козятина.
Цікаво, що за фахом пані Світлана бухгалтерка, але любов до тіста в неї давно, завжди хотілось створювати щось своїми руками і добре для людей.
-То ж три роки тому і стала пекти в якості хобі, своїми виробами пригощала рідних та друзів, а ті в свою чергу не скупились на гарні компліменти, які додавали мені віру в себе! Для вдосконалення вміння я пройшла кілька майстер-класів та курсів. І з впевненістю можу сказати, що кондитерська справа – це частина мене, без цього вже не уявляю своє життя. Кожне замовлення в мене особливе, але найбільше запам’ятала як в минулому році вчила діток розмальовувати печиво у подарунок їхнім мамам. Це було так зворушливо і щиро, адже я пережила в той момент відповідальність саме перед цими дітьми та їхніми сім’ями. Але все у нас вдалось.
Записала Вікторія Снігур
