На її долю випали випробування війною та голодом, проте не зламалась, і продовжує радіти життю! За святковим столом вона зібрала гостей, які вітали ювілярку та вручали подарунки.
– Катерина Семенівна народилась у Павлівці Іллінецького району, в роки громадянської війни, коли влада могла змінюватись у населеному пункті по кілька разів на день, — розповідають у сільській раді. — Тоді селянство поділялось на бідняків, середняків і заможних. Родина Богачів була незаможною. У 1929 році сім’я стала колгоспниками. Батько освоїв трактор, дочка Катерина працювала у буряковій ланці, потім причіплювачем тракторних агрегатів. Кмітлива дівчина згодом і сама навчилась їздити на тракторі. Після війни була у відрядженні в Німеччині: забирала корів, вкрадених фашистами у вінницьких колгоспників.
Коли ж донька Олена вийшла заміж, бабуся переїхала до сусіднього Липовецького району, де й досі мешкає. Чоловіка поховала. Молодша дочка мешкає в іншій області. Пані Катерина ще досі активна і дужа у руках. Ще кілька років тому залюбки читала улюблений «33-й канал». Зараз зір погіршився.
– Інколи бабуся бере гирю 16 кілограмів і носить навкруги будинку. Щоб кістки не боліли. Виходить у садочок, аби подихати. А всі інші клопоти — за її рідними. 66-річна донька Олена постійно поряд, — кажуть односельчани. — Секрет довголіття бабусі — щоденна праця, молитва, хороший догляд. До неї постійно приходить сільська медсестра для огляду, а ось у лікарні вона ніколи не лежала. А ще разом із 91-річною подругою із сусіднього села любить співати українських народних пісень,
Приєднуємось до привітань. Многая вам літа!
Віталіна Володимирова
