«Такої високої врожайності, як нинішньої осені, не було, принаймні, протягом останніх десяти років. Для порівняння: у 2010-му намолот з гектара становив 16,9 центнера, у 2015-му — дев’ять, торік — 16 центнерів», — зазначив голова ОДА Сергій Борзов.

З порівняно невеликої площі — 6,7 тис. га — зібрали загалом 14,27 тисячі тонн зерна. До речі, під посіви гречки щороку відводять ділянки, що суттєво відрізняються між собою. Наприклад, у 2016-му насіння поклали в ґрунт майже на 15 тис. га, а вже у 2018-му посіяли на восьми тисячах гектарів. У наступному – клин під цією круп’яною культурою скоротили до мінімуму — гречку вирощували на менш як п’яти тисячах гектарів.

За словами Сергія Борзова, річна потреба Вінниччини у гречаних крупах — приблизно шість тисяч тонн.

Для порівняння:

Найбільше зерна гречки нинішнього року виростили на Житомирщині — 17,32 тис. тонн. Середня урожайність — 11,7 ц/га. Область залишалася лідером і за загальною площею посівів цієї круп’яної культури — 14,8 тис. га.

Другу позицію за обсягом валового збору посідає Сумщина: з 7,9 тис. га намолотили 14,38 тис. тонн, пересічно з гектара — 18,2 ц.

А найщедріше вродила гречка — по 21,3 ц/га — саме на Вінниччині, де з 6,7 тис. га отримали 14,27 тис. тонн зерна для виробництва дієтичної каші.

Загалом валовий збір гречки в нашій державі, за оперативними даними Мінекономіки, цьогоріч перевищив сто тисяч тонн.

Ілона ВАЛЬТЕР