29 листопада близько 02.30 години на перегоні “Кордишівка — Голендри” під потяг потрапив 18-річний Володимир Авдєєв. Юнаку ампутували ноги у Козятинській ЦЛР, наразі він знаходиться у реанімаційному відділенні вінницької “Пироговки”. Поліція подала інформацію, що юнак знаходився в стані алкогольного сп’я­нін­ня.

Та ймовірно, що це нещасний випадок. Проте батьки та друзі Вови не погоджуються з версією слідства. Кажуть, що сина побили і кинули на колію.

– З дитинства на синочка я казала “ведмедик”. У мене п’ять діток, він – найменший. Старанно вчився в загальноосвітній та музичній школах. У музичній закінчив хореографічний, духовий і вокальний відділи. Займався спортом. Казав, що в здоровому тілі – здоровий дух. Після закінчення 9-го класу вступив до Вінницького будівельно-архітектурного коледжу. Після другого курсу перевівся на заочний відділ. І пішов на роботу. Бо у сім`ї виникли труднощі з фінансами – у мене виявили онкологію, – розповідає мама Любов Авдєєва. – Найбільше він чекав свого 18-річчя, щоб працевлаштуватися. Жахлива трагедія сталася напередодні повноліття синочка. Ми проживаємо в селі, тому весь день важко працювали. Ввечері Вова сказав, що хоче зустрітися з друзями. Тож близько 20.00 тато завіз його в Голендри – зазвичай там гуляли компанією. І цього вечора молоді зібралося багато. Вони, як завжди, жартували та спілкувалися. Дехто випивав – про це розповіли Вовині товариші. Опівночі всі розійшлись, окрім Вови та ще трьох хлопців. Що було далі – невідомо… Поліція «мовчить».

Близько 5-ї ранку у вікна постукали поліцейські. Вони повідомили страшну звістку – Вова в реанімації, потрапив під потяг… У нього немає ніг… Ми у розпачі відразу кинулися в лікарню! І там майже три доби були як на тому світі. Бо сина побачити нам так і не дозволили. Не надали жодних медичних висновків та коментарів. Жахливі хвилини очікування…

У той час поліція вже зуміла все «списати» на нещасний випадок. І нашу родину почали ображати в Інтернеті. Але якось дивно, без жодних медичних висновків встановили, що син був у стані алкогольного сп’яніння. Ми почали вимагати справедливого слід­ства, однак місцеві правоохоронці лише запитували, чи не багато хочемо? Також, як нам розповіли товариші сина, поліцейські тиснули на них під час допитів. Хотіли, щоб вони підтвердили, що син сам впав на колію. Проте ми вважаємо інакше! Будемо йти до останнього і вимагатимемо справедливого слідства.

Після батьківської розповіді ми поспілкувалися з машиністом потяга. Він заявив, що тіло хлопчика лежало нерухоме на рейках. Чи схоже це на випадковість?

– Коли ми з помічником побачили, що на колії лежить людина, почали подавати звукові сигнали і гальмувати. Але, на жаль, уникнути наїзду не вдалося. Ми вибігли з потяга рятувати дитину. Хлопчик був холодний, непритомний, ледь дихав… та вже без ніг, – розпо­відає машиніст потяга. – Відразу викликали «швидку» та поліцію. Все було залито кров’ю. Потерпілий лежав правим боком до потяга. А тріщина лобової кістки і розбита голова були з лівого боку.

Батьки кажуть, що в них вже є підозрювані. На місці трагедії знайшли чужі речі.

– На місці аварії була чужа кепка і запальничка, поліція мовчить про це. Зараз ми маємо на руках висновки спіральної комп’ютерної томографії головного мозку (СКТ) голови, де чітко видно сліди побиття. Злам лобної кістки з розповсюдженням уламків в порожнину черепа. Також є висновок КТ, що засвідчує двобічну полісегментарну пневмонію. Ступінь ураження 40%. Хоча з дому він виходив абсолютно здоровим. Це доказ того, що мій син невідомо скільки часу пролежав на холодному сирому камінні… Чому по­лі­ція не бере це до уваги?

У ході журналістського розслідування стало відомо, що двоє з товаришів у компанії були раніше судимі – 19- і 30-річний місцеві мешканці. Вони залишилися з Вовою після півночі. Як розповіли місцеві жителі, ці парубки тримали в страху всю молодь в навколишніх селах. Завжди били слабших. Кажуть, що 19-річний захоплювався наркотиками. І раніше неодноразово попадався на крадіжках. А судимість отримав за важкі тілесні ушкодження.

Для того, щоб дізнатися правду, «33-й канал» поспілкувався з товаришами Володі. Це його друзі, які відпочивали в одній компанії.

– У той вечір все було як завжди. Та вже вранці ми були шоковані почутим…

Всі навколишні села знають ймовірного кривдника Володимира, проте бояться говорити. Він тримає в страху всіх. Б`є та калічить людей. Він має умовне покарання за важкі тілесні ушкодження. Коли випиває, то стає неврівноважений. І грозиться всіх зарізати. Свідками цього були всі місцеві. Його батько нещодавно вийшов із зони, – розповідають друзі дитинства. – Особисто мене він катував до напівсмерті, бо я не так на нього подивився. Три тижні я ледь вставав на ноги, в поліцію не звертався. Та зараз це перейшло всі межі. Він хотів смерті для нашого друга – підозрюємо ми.

У той вечір він був п’яний, чіплявся до Вови, але той не йшов на конфлікт. Тому поспішив додому. А далі – потяг… реанімація… Ми не віримо у випадковість, бо Вова завжди був прикладом для інших. Поміркованим та врівноваженим. А от цей підозрюваний – здатен на будь-що. Після трагедії він раптово зник з людських очей. Кажуть, що переховується… Коли козятинські поліцейські приїздили брати свідчення, то примушували нас визнати, що це випадковість. Казали, що вони тут тільки «для галочки». Далі – нехай розбираються вінницькі…

Лікування Володі обходиться дуже дорого для родини, бо мама онкохвора. Для добрих людей, які можуть допомогти, надаємо номер картки: 5168 7456 0181 0556, Авдєєв Володимир Микола­йович.

Софія Копач
Вікторія Трудько