Справжній скандал розгорівся у Свято-Федорівському монастирі у Вапнярці. До редакції звернулись місцеві жителі. Вони скаржаться, що новий настоятель відлучив від церкви чотирьох парафіян, які прислужували у храмі, та звинуватив їх у крадіжці. Люди впевнені – все це наклеп, натомість отець Василь та у єпархії від цього рішення відмовлятись не хочуть.

– Довгий час настоятелем Свято-Федорівського монастиря був отець Серафим, він ще правив у Високому та Вербовій, – розповіли нашому кореспонденту мешканці Вапнярки.
– У монастирі з монахом проживала його старенька мама Галина Герасимівна, вона мала свою келію та допомагала сину.

У серпні настоятель замовив для жителів Високого ікони на 18 тисяч гривень. Ми знайшли в комп’ютері, який магазин їх відправляв і коли він їх отримав. Було 17 ікон у ящиках. Серафим повідомив громаді, що все отримав та через два дні почепить. Але потрапив у лікарню Вінниці, боровся з раком крові. Зрештою, 14 вересня помер.

Ікони ті занесли у вівтар. Після смерті настоятеля почались проблеми. Прислали нам нового батюшку з Тульчина – отця Василя, який змінив всі замки. Після того попросив касирку Оксану Конюхову зробити ревізію, але оскільки були потрібні представники з канцелярії, довелось це відкласти. Зрештою, ніхто так і не приїхав. Отець Василь почав відмовлятись від квитанцій за проданий товар, то касирка все фіксувала у зошит, де він розписувався.

А коли за покійним минуло 40 днів, отець Василь заявив: тепер будемо жити за його законами. Кошти за продане клав собі у кишеню, порвав облікові зошити, де все фіксувалось. Куплені для Високого ікони загадково зникли. А настоятель повідомив, що їх взагалі не було, хоча є свідки, що це не так. Та найбільше нас шокував інцидент з мамою покійного настоятеля Галиною Герасимівною. Отець Василь почав її виживати. Скаржився на неї у єпархію.

Зрештою, архієпископ передзвонив жінці і дав час, аби вибралась. Сказав забирати тільки власне, а не церковне майно. Із собою літня жінка взяла тільки особисті речі. Тепер же цю літню жінку звинувачують у тому, що вона обікрала монастир. Ще й тиснуть на неї, що поскаржаться у СБУ, заберуть машину та квартиру. Хоча це все було куплене за особисті кошти Серафима. Чому ж це майно тепер стало власністю монастиря?

Натомість настоятель Свято-Федорівського монастиря отець Василь звинувачення відкидає.

– Знаєте, як кажуть – ці руки нічого не брали. Так само і тут. Вони розуміють, що все втрачено – від церкви відлучили, касу забрали, вони не знають, що робити, та казяться. Касирка Оксана – нечесна людина. Кілька разів я ловив її «на гарячому». Коли покійний Серафим хворів, керували там баба з Оксаною, всі свої справи вони провертали як хотіли, поки священник був на лікуванні.

Щодо зниклих ікон, то взагалі я до цього непричетний. Люди просто почали шукати різні причини, щоби вивести на конфлікт. Після 40 днів брат Серафима маму ніби «спихнув» у безплатний готель, сам живе у Києві, не бідує. Фактично ми би опалювали монастир заради однієї людини. Крім того, Юрій просив, щоби ми виплачували їй ще кошти. Я йому пояснив, що у неї ще є діти і вони мають доглядати.

Звернувся до архієпископа Михаїла, він благословив переселити її у квартиру, яка була куплена за церковні кошти частково. Ніхто не виганяв її і забирати ніхто нічого не збирається. Мама покійного настоятеля хотіла дуже багато, щоб тут за нею доглядали, бо рідний син Юрій вирішив збутись її. А вийшло, що нічого не отримала. Владика Михаїл дав заборону – ці люди відлучені від церкви. Крапка.

Скандал у Вапнярці дійшов і до архієпископа Вінницького і Тульчинського Михаїла. Той днями видав указ, де відлучив родичів покійного монаха та касирку від церкви.

– Сталось розкрадання церковного майна, яке було придбано для функціонування Свято-Федорівського монастиря покійним священником Серафимом за кошти, які були пожертвувані монастирю меценатами та віруючими. За гріх святотатства, адже крадіжка церковних речей – це гріх, який прирівнюється до хули на Духа Святого, Галина Котлярова та Юрій Котляров відлучаються від спілкування зі святою Православною Церквою до повного покаяння та повернення ними крадених речей монастиря.

За сприяння у розкраданні церковного майна Конюхов Віктор та Конюхова Оксана теж відлучаються від церкви до повного покаяння. З моменту видання указу духовенству забороняється звершувати за них будь-які молитви і допускати їх до таїнства. Ці особи розікрали фактично після смерті намісника все майно монастиря та монастирську касу, в якій було кілька десятків тисяч гривень. Перед смертю отця Серафима Управління Вінницько-Тульчинської єпархії передало на його лікування 24 тисячі гривень, які були особисто вручені його матері, хоча вона це все відкидає. Виникає запитання – як жінка на дев’ятому десятку життя може так брехати, чи думає, що житиме вічно і не постане на Суд Божий? Постане. Недаремно покійний
о. Серафим сниться вже людям та каже: «Нехай мама з братом ідуть геть з монастиря і мене не ганьблять».

Вже колишня касирка монастиря Оксана Конюхова після пережитого не може стримати сліз.

– Указ наперед підготували, бо я ще була на той час на роботі. Це дуже підло. В мене руки трусяться, бо ж мене теж звинуватили у крадіжці. Мовляв, за мною два місяці камера слідкувала. Я просила викласти відео в Інтернет, бо розуміла – не винна. Всі фінансові операції я фіксувала у зошиті. Крім того, настоятель постійно пише огидні речі моїй дочці, насміхається. Каже, аби «я поцілувала його в ср…ку». Та мені не за себе образливо навіть, як за ту стареньку матір. Вчинили з нею не по-людськи, викинули як собаку, а ще й обізвали злочинницею. Як можна було написати в наказі, що покійний отець просить вигнати матір з монастиря? То хіба в таких людей є мораль і чи після такого можна йти до них на сповідь…

Конфлікт у Вапнярці триває, і ми готові почути інші точки зору.

Валентина Лісова