Вінницькі господарі збирають урожай пастернака. Для багатьох ця культура досі малознайома, хоч вона невибаглива, а страви з неї урізноманітнять раціон та поповнять організм вітамінами.
– Пастернак відомий ще у Римській імперії. На Україні його вирощували з давніх часів. Але останнім часом чомусь забули, — каже господар з Вінниці Микола Іванчук. – Я почав вирощувати пастернак 5 років тому, і він себе виправдав. Висіваю навесні. Пастернак любить вологий ґрунт. Насіння проростає повільно, висівати в один час з петрушкою і морквою — до середини квітня. Слід підживити попелом декілька разів на сезон. При дощовому літі пастернак радує більшим врожаєм. Коренеплоди викопую в кінці жовтня-на початку листопада, нині заморозки пізніше наступають. Викопую культуру лопатою, бо довжина деяких коренеплодів перевищує 30-40 сантиметрів, рукою витягнути не вдається. Урожай добре зберігаються в підвалі, практично до весни.
Коренеплід пастернака раніше масово використовували для перших страв — замість картоплі. Схожий на моркву, має світлий жовтуватий або кремовий колір. На смак — солодкувато-пряний, чимось сжожий на петрушку. Західні слов’яни квасять з ним капусту. Можна готувати салати з іншими овочами та фруктами. Або запекти з морквою та медом, — додає господар. — У пастернаку міститься багато каротину, вітаміни C, РР, B, велика кількість калію, фосфору, амінокислоти, ефірні масла. А ще мало калорій і цукру, тому для людей з надмірною вагою та діабетикам це незамінна річ.
Вікторія Снігур
