Я зможу…Чуєш? Всім на зло…
Я долі нізащо не підкорюся,
Сьогодні – відчай та терпке вино,
А завтра феніксом у небо піднімуся…
Я сильна… Знаєш? Витримаю все…
Із попелу я вийму власну душу,
Мене надія на крилі несе,
І я повинна… знаю…мушу…
Я вільна… Розумієш? Наче птах…
І хай там що про мене думають й говорять,
Моє життя лише в моїх руках,
І власні крила віри не підводять…
Я переможу… Віриш? Хоч би що…
Мені все неодмінно вдасться.
Ось, певне, тільки не комусь на зло,
А, радше, лиш самій собі на щастя…
Ольга Плахтій
