Рідні вважають цей факт службовою недбалістю, який призвів до злипання альвеол в легенях пацієнта та незворотних процесів, які закінчились смертю 67-річного військового пенсіонера.

Свою версію події, що на слуху всього курортного Хмільника Марта розповіла нашим журналістам:

– Я розумію, що батька не повернеш! Але люди не мають помирати в лікарнях через відсутність кисню в той час, коли нам звітують «все харашо…» Тому я вирішила розказати, як все було і чому в лікарні панує байдужість. Бо батько зайшов у лікарню своїми ногами, а його звідти винесли вже у труні…, – розповіла Марта Каліновська.

– Ми мовчати не будемо і мама у Хмільнику пише заяву до поліції, в обласну та районну ради про службову недбалість керівництва лікарні… Бо на ремонти і 5-окладові премії у них є час і натхнення, а вчасно замовити у Вінниці кисень – ні! Як так можу бути, що у рядових працівників – санітарок відбирають премії для себе коханих? Невже в лікарні залишилось одне мірило – ГРОШІ?

– Ви плануєте в суді добиватись покарання винних у смерті батька?

– Я судитись не хочу, я хочу, щоб не вмирали люди… Бо ми в звичайній аптеці купували для порятунку батька 7 спортивних балонів кисню і везли на швидкості сто кілометрів їх у лікарню… І він прийшов до тями хоч на 10 хвилин! Коли ми підняли лемент, то одразу знайшовся балон кисню… Виходить він був у них, але його для когось тримали? Ми більше 60 тисяч гривень витратили на лікування батька, але ті 10 годин без кисню 16-го листопада зробили свою чорну справу. Він прожив ще 3 тижні. Тому ми встановлюємо, хто чергував того числа, хто відповідав за кисень і просто не зробив свою роботу? Знаю, що санітарок спробують залякати чи підкупити, але вони перш за все чесні, роботящі та людяні люди…

А якщо завгосп відповідає за кисень і загалом ніхто не несе відповідальність за його відсутність під час епідемії корона вірусу, то про який порятунок України від пандемії ми говоримо?

Бо коли вивозять трупи на каталках у морг, коли на колінах люди повзають по відділенню і благають про ковток кисню в тебе серце розривається… В цю лікарню маму я не пущу, а забираю її до Вінниці. Сподіваюсь, що брат, як працівник СБУ зможе допомогти мені, слабкій та водночас сильній жінці покарати байдужих лікарів та адміністраторів від хмільницької медицини…