З них більше сотні лобіюють інтереси Ріната Ахметова, а сімдесят – Ігоря Коломойського. Решта прислужують іншим одіозним грошовим мішкам. Стосовно цього вже вривається терпець у наших європейських та американських союзників.
Як відомо, вони уже наклали санкції на одного з впливових слуг народу Олександра Дубінського, якого ще назвали «слугою Кремля» і пов’язують з Коломойським. Далі може бути більше, якщо продовжиться державний хаос в країні. А він вже настільки очевидний, що гарант сам зізнається публічно, що в одних руках майже вся генерація електроенергії і майже всі копальні, що забезпечують теплові електростанції вугіллям. Що це одні і ті ж руки. І що, мовляв, тут можна зробити, коли сама держава створила цих монстрів-монополістів в енергетичній галузі. То вибач, шановний, а ти для чого?
Держава утримується на податки громадян. Вони обирають президента, гаранта Конституції, щоб він гарантував забезпечення прав громадян, а не монстрів-монополістів. Бо ж очевидно, що вони ніколи не наїдяться. Їм майже задарма дісталися зверхприбуткові підприємства, електростанції і т.д. Вони викачували з них обігові кошти, перекидали надприбутки в офшори. Купували королівські вілли в Італіях та Іспаніях, пентхаузи в Лондоні, багатомільйонні яхти… Нічого не вкладали в оновлення виробництва. А тепер вони розповідають, що галузі стали збитковими. І що потрібно збільшувати тарифи. Чи зупиняти державні АЕС, які виробляють дешеву електрику.
Але якщо хтось із приватних підприємців раптом прогорить зі своїм бізнесом, то йому порадять закриватись, розпродувати обладнання і займатись чимось іншим. Бо на його місце прийде хтось другий, з новаційними підходами до виробництва. Цілком логічно? То чому свої штучні, у багатьох випадках, збитки олігархи мають покривати за рахунок бюджету, наших податків?
Ми ж ніби й так їм платимо вже під зав’язку. А саме тому, що депутати та міністри-маріонетки придумують шахрайські фінансові схеми на найвищому державному рівні. Вигадуючи різні амстердами чи емвеефи, аби гарно облапошити народ і здерти з нього кілька додаткових мільярдів на користь своїх хазяїв, які, по суті, вже захопили владу в свої руки.
Ну, це ж просто смішно. У сорокамільйонній країні з усіма державними причандалами, сотнями контролюючих органів, сотнями тисяч різноманітних слуг народу досі ніхто не може порахувати реальну вартість газу! Вже болить голова від цієї щоденної тріскотні на різних телешоу, в яких вартість блакитного палива коливається від двох з половиною до 12 тисяч гривень за куб. Де правильний аудит і чітка собівартість? Де реальний ринок газу?
Чи візьмемо безкінечну карусель із покаранням злодіїв на високих державних постах. Як тільки взяли на гарячому, так відразу у Верховній Раді приймається закон про рік за два чи нульову відповідальність за незаконне збагачення. Сподівались, що ці зелені народні слуги щось змінять. А у них, бачите, свій Єрмак, свій Татаров з Тупицьким… І якось незручно кидати своїх, бо завтра можуть схопити за руку тебе самого? І все це за великі мільйони на утримання Верховної Ради.
То, може, й правильно, що буде їх менше, і менше грошей платники податків витрачатимуть на цю узаконену безкінечну корупцію, що породжується саме тут і потім розповзається по всій країні?
Вот не нада про дармоедов.
Просто хозяева поиздержались, а им дешевле содержать 300 голов, чем 450, каждое голосование стоит дорого, а для бюджета страны и налогоплательщикам это практически одновсёравно.
Большинство голосует по команде, а платить им за нажатие кнопки всё равно приходится, так что практичнее оставить поменьше, может даже человек 10 на весь “парламент”.