Відкрита відповідь одній чиновниці, якій дуже не сподобався мій учорашній допис про крокодилячі сльози щодо булінгу вчителів. І вона почала… булити мене.
Шановна пані!
Відповідаю на Ваше запитання, як чиновники можуть вплинути на реанімацію учительського авторитету.
- Станьте надавачами послуг для вчителів і освіти, а не контролерами та наглядачами за ними. Іншими словами – сервісною службою для освіти.
- Виконайте вимоги чинного законодавства щодо академічної свободи вчителя. Тобто, не втручайтеся у його професійну діяльність. Він має право самостійно визначати як навчати і виховувати. Вчитель – дипломований фахівець. А чимало із вас навіть учительського диплому не маєте. Але керуєте і даєте вказівки вчителям, оцінюєте їхню роботу… Чим і убиваєте авторитет учителя.
- Не убивайте учительський авторитет заявами, що знання вчителя потрібно «нашарувати» чи «прокачати», як це нещодавно заявили в МОН. Дайте йому право самостійно визначати коли, як і які свої професійні знання від повинен удосконалювати.
- Публічно відмовтесь від участі у атестації та сертифікації вчителів. Доручіть атестацію та сертифікацію лише професійним спільнотам педагогів. За принципом: учителя хімії повинні атестувати лише вчителі хімії… А не чиновники
- Не диктуйте учителям, як ті мають оцінювати учнів. Учителі мають право самостійно обирати як оцінювати: за групами результатів, здійснювати формувальне, індивідуальне чи іще якесь оцінювання.
- Не примушуйте вчителів бути дитиноугодниками і танцювати «під дудку» яжемам
- Перестаньте оцінювати роботу вчителя «зірковими результатами».
Олімпіади, МАН, 200 балів — це про окремих. Оцінюйте його роботу за освітнім прогресом усіх учнів.
- Оплачуйте достойно всю роботу вчителя, а не прикриваючись, як фіговим листком, радянською тезою: «все входить у вашу ставку».
- Не примушуйте вчителів демонструвати лояльність до вас, як до представників влади.
- Припиніть принижувати вчителя звітністю. Коли професіонал змушений доводити свою роботу фотографіями — це не контроль. Це недовіра.
- Заберіть показуху як норму.
Там, де головне – картинка, авторитету не буває.
- Перестаньте відноситися до вчителя, як до надавача послуг.
- Перестаньте маніпулювати надбавками і доплатами до учительської зарплати
- Звільніть із шкіл керівників із тоталітарним стилем управління закладом освіти, навіть якщо вони вигідні та зручні для вас. Забезпечте призначення на посади директорів закладів освіти адекватних людей.
- Перш ніж щось реформувати в освіті, радьтесь із вчителями. Не із тими, що лояльні чи готові, задерши штани, реалізувати будь-яку реформу, а із тими, хто мислить педагогікою та інтересами дітей.
- А якщо не зможе всього цього зробити, то наймайте чи утримуйте штат адвокатів, які будуть допомагати учителям відстоювати свою честь та гідність в судах.
Авторитет вчителя і його падіння – це наслідок того стану, в якому опинилася система освіти. Якою ви керуєте. Згадайте слова Наполеона Бонапарта: «Немає поганих армій, є погані полководці»
І якщо ви справді хочете захистити авторитет вчителя — почніть не із крокодилячих сліз і гарних заяв.
Почніть із простого. Із себе. Із того, що поважатимете вчителя не у заявах чи публічно, ллючи крокодилячі сльози, а у всіх своїх діях щодня. Не за принципом: «Я – начальник, а ти – вчитель», а за іншим: «Моя місія – допомогти, не заважати, підтримати, захистити»
А іще краще – самоліквідуйтесь. Без чиновників освіта буде існувати. Без авторитетного учителя – хорошої освіти не буде.
Ігор Лікарчук
