Все через карантинні обмеження. Але пісня «Повій, вітре на Вкраїну», котра стала своєрідним гімном свята, відтепер увіковічена в граніті! У Хомутинцях, поблизу музею Степана Руданського, встановили пам’ятник пісні «Повій, вітре, на Вкраїну». На гранітних сторінках розгорнутої книги викарбувані слова однієї з найвідоміших поезій Степана Руданського, яка стала не лише символом туги за коханою, а й за Батьківщиною. Цій поезії виповнилося 165 років.
За словами виконувача обов’язків старости Хомутинців Оксани Мудрик, цей пам’ятник стане ще однією локацією для туристів на батьківщині поета, стане черговою складовою «Садиби Руданських». З часу написання «Повій, вітре, на Вкраїну» пісня стала народною.
Її часом називають світовим романсом з Поділля. Вона звучить чи не на усіх континентах. «Повій, вітре» була в репертуарах видатних українських співаків Івана Козловського, Бориса Гмирі, Анатолія Солов’яненка, Костянтина Огнєвого, прем’єра Київської опери Івана Шведова, соліста Большого театру Івана Жадана.
У цієї пісні цікава і багата історія. Про неї розповіла Оксана Мудрик. – Марія Княгницька – дівчина Степана Руданського. Вона донька господарки квартири вдови Єлизавети Княгницької, де він жив, навчаючись у Подільській духовній семінарії У вдови було три доньки, між ними Марія була надзвичайної краси і, кажуть, мала добре серце й душу. За нею упадали Степан Руданський та його однокашник Іван Квартирович, обидва хотіли з Марією одружитися.
Але бути разом Степанові Руданському і Марії Княгницькій не судилося. Коли юнак замість Петербурзької духовної академії вступив до медико-хірургічної, мати Марії заборонила доньці й думати про Руданського. Через рік Марія стала дружиною Івана Квартировича, однокашника Степана по семінарії та квартирі. Тоді й народився у далекому Петербурзі вірш «Повій, вітре, на Вкраїну»
.Вірша «Повій, вітре, на Вкраїну» надрукували через п’ять років після написання. Рівно сто шістдесят років тому – 12 січня 1861 році, у дебютному номері першого українського журналу в Російській імперії «Основа». Цей вірш переклали майже на сто мов світу.
Джерело: сайт Калинівка-City
