Рідні навіть уявити не могли, що така важка хвороба відкриє творчі здібності дівчини. У своїх 37 років Юлії ледь вдається говорити. Та попри це вона створює надзвичайно красиві картини у техніці алмазної вишивки.

Ось що розповідає подруга родини Олена Соляр:

– Юля і справді особлива людина, яка має велике щире серце та відчуває тонкощі людської душі. Навіть не віриться, що з такою важкою хворобою дівчина здатна створювати унікальні картини. Їй важко розмовляти та сприймати навколишнє середовище, але це не заважає їй відчувати красиве. Її мама працює в дитячому садочку.

Щоденно мусить йти на роботу, бо грошей на життя та лікування доньки не вистачає. В той час Юля виходила з дому і тихо ходила вулицями. Звісно, мама дуже хвилювалась, але втримати її вдома було неможливо. Потім мама запропонувала їй зробити одну маленьку та просту картину. Донька погодилась і так захопилась, що вже своїми наступними роботами вразила рідних та друзів родини.

Всі роботи були виконані у майстерно підібраній кольоровій гамі. Згодом її техніка стала ідеальною, і картини набирали популярності. Зараз маленькими алмазиками вона створює подільські пейзажі, натюрморти, тварин та квіти. Справжньою окрасою колекції робіт подільської майстрині є вишукані ікони. На полотнах зображені чудотворці та апостоли. Тепер мистецтво – це її маленький світ, в якому вона живе. Це те, що дає їй сили щоденно боротись за своє життя.

Одного разу до мене звернулась крижопільчанка, яка проживає в Литві. Вона хотіла придбати картину та допомогти цій сім`ї, але через карантин змоги передати роботу не було. Тому вона вирішила перерахувати кошти взамін на те, що ця картина прикрасить гідне місце в містечку.

Вже декілька місяців створений Юлею пейзаж знаходиться в Центрі інклюзивної освіти Крижопільської об’єднаної територіальної громади. Люди часто цікавляться її картинами, та найбільше всіх дивує її історія. Бо хто б міг подумати, що така важка та безжальна хвороба зуміє відкрити художній талант вінничанки Юлії Добровольської.

Софія Копач