Небувалий, омріяний, амбітний, але такий проблемний проект транскордонного переходу, який реалізують президенти України Володимир Зеленський і президентка Молдови Майя Санду має забезпечити, за задумом державних мужів, автомобільний переїзд між двома столицями – Кишиневом і Києвом – всього за 5 годин.
Неймовірно! Фантастично! Чи можливо насправді?!.. Так, цілком можливо, якщо боротися за кожну хвилину безперешкодного руху, (якомога більше по прямій, без викрутасів…). Якщо тримати швидкість. Якщо вірити в цю ідею, а не думати, перш за все, про заробітки, “відкати” на ній.
Серцевиною цього проекту є побудова моста через гірську, норовисту ріку Дністер у великому святому місці цього краю. Якби можна було запитати у Бога, якби?.. Чи по-Божому це, чи правильно? Адже навіки будується… Тут має бути особлива, прозорлива (на століття наперед!..) відповідальність за кожну дію, за кожний рух. Бо це операція на серці природи і духовності насправді. Отут той варіант, коли треба сто разів відміряти, щоб раз правильно відрізати.
Тільки Бог знає, що буде далі насправді, як розвиватимуться події. Але, сподіваюся, що ці мої скромні кадри будуть корисні розумним, сміливим людям теперішнім і майбутнім. Адже через дуже великий брак серйозної, чесної, аналітичної інформації, а ще гірше – через горезвісне “одобрямс”, “хвала нашим батюшкам-царям” – роблять зараз цей проект з одного боку чисто споживацьким, меркантильним, а з другого – небезпечно кастовим ігрищем переважно місцевого начальства, далеким від реальності.
Тут помилитися не можна. Щоб не сталося так, як в часи Богдана Хмельницького, коли, здавалося б, через нещасний випадок не відбулося… І Молдова та Україна залишалися на довгі століття, в прямому і переносному розумінні слова розділеними берегами не лише Дністра, а й чужої політики. Нам потрібна зараз сенергія єдності. Сумнівів не маю – спецслужби країни-агресора дуже уважно слідкують за цим стратегічним проектом, щоб нашкодити, або зовсім зірвати його. Тут треба вміти побачити вчасно їх зуби… Транскордонний перехід, в найкращому варіанті, має тут бути! Для зміцнення наших держав, країн, в першу чергу.
Ото ж хай би цій великій меті послужили чесні прагнення всіх людей доброї волі. Зокрема, тут – в серцевині проекту – в районі майбутнього, добре продуманого і вдало обраного мостового переходу Ямпіль-Косеуць.
Думаймо, прагнімо, молімося, щоб все сталося якнайкраще, щоб наші нащадки із вдячністю оцінили цю велику, широку дорогу, яку ми, сподіваюся, їм передамо.
Казав пан дам кожух… Вчителі та медики вже отримали свій – “Кожух”, Ямпільчани наступні на отримання – “Мостокожуха”. Не будьте наївні.
Це ж не про міст для Ямпільчан йде мова. Для Ямпільчан потрібен хіба що невеликий, обласного значення міст. А це, що планують називається ТРАНСКОРДОННИЙ ПЕРЕХІД. Тобто, навіть не для однієї країни. Це великого стратегічного значення об”єк, але на нього окремі дивляться дуже приземлено, регіонально, споживацьки. Це не правильно.