Це була не «сходка! Колега виставився за день народження. Я приїхав на 30 хвилин його привітати — Іван Іщенко про вечірку в дитячому таборі під Вінницею.

Керівник обласної поліції Вінниччини полковник Іван Іщенко дав коментар «33-му» із приводу вечірки, яку зафільмували активісти та журналісти в дитячому таборі за Вінницею.

– Що це була за зустріч? Чому саме в таборі з горілкою та шашликами, ухою? — запитали ми у керівника поліції Вінниччини про резонансну подію, яка нині в усіх соціальних мережах і вже розслідується Внутрішньою безпекою МВС.

– Ви відчували, що за Вами стежать?

– Ні, я вільно ходжу пішки Вінницею без охорони і не бачу стеження за собою… На тій зустрічі було семеро моїх колег, і ми ні від кого не ховались. Наголошую, там не було авторитетів чи інших сторонніх осіб, як пишуть, «дівчат»… Я горілку не пив, і все, що було на столі, замовив мій колега в кафе та має від­повідні чеки. Ніяких бюджетних коштів використано не було, і цей табір, що вже не працює другий рік через карантин, мені особисто не підпорядкований…

– Так хто «замовив» Іщенка? Там мова йшла про потоки і сфери впливу?

– Моя робота не подобається організованій злочинності та тіньовому бізнесу, який звик на Вінниччині жити добре за рахунок гарних зв’язків у органах. Я на контакти з ними не йду, а просто роблю свою роботу… Хтось намагався «порєшать», а я не рішаю… Тому так уважно стежать – хто, з ким, де… Я не бачу якихось порушень зі свого боку під час того вечора, бо зал замовляв мій колега, а я був просто гість. І журналісти вже написали заяву до внутрішньої безпеки, яка дасть оцінку цих подій…

– Як Ви вибрались із того табору? Чи правда, що один із Ваших заступників загубив туфлі в лісі, втікаючи, та обморозив ноги?

– Я сів у інше авто і поїхав додому, бо традиційно вечеряю вдома і алкоголь не вживаю. Легенда про туфлі не єдина, бо в коментарях пишуть багато чого. Ще раз скажу, що мені немає за що виправдовуватись щодо подій того вечора… Суто по-людськи я прийшов і привітав колегу, ви бачили, які скромні напої та страви були на столі, там не було п’яних і сторонніх… Тому я спокійно працюю далі, щоб на Вінниччині був закон і порядок. До поліції, звісно, завжди є і будуть питання, на які я відкрито відповідаю. І рівень боротьби із злочинністю, рейдерами, незаконним видобутком копалин по нашій області — один із кращих по Україні. Я можу нагадати статистику викриття і затримання організованих злочинних угруповань, але сьогодні ви мене питаєте про моральність тієї зустрічі… Я Закон не порушував!

– А Ви в курсі про дурну славу цього ВІП-будиночка, де ваші попередники, кажуть, «трахались, як кролики»?

– Ні, я про це нічого не знав… На жаль! Місце для ве­чірки обирав мій колега, і ці питання більше до нього…

– Іщенко таки сидить на потоках?

– Ці версії весь час запускають ті, кому ми заважаємо здійснювати злочинну діяль­ність. Уже говорили про спе­ціальну одеську роту, яка бу­цімто по області збирає гроші! Де вона? Хто ці люди? Якщо у вас є ці факти — доповідайте безпосередньо міністру… Бо тут на місці я ні з ким «решать» не буду. І з авторитетами я не зустрічаюсь. Тому сталось те, що сталось. Я зроблю із цієї ситуації висновки, але мені немає за що вибачатись перед громадськістю, яка бачила мою поведінку і адекватну реакцію на «гостей» цієї вечірки. Поки що я все сказав із цього приводу…