– Планувала вступати на філологічний, але подруга, з якою домовлялася разом подавати документи, поїхала без мене. Так довелося їхати в Умань і вчитися на хіміка-біолога. Але вірші писала з дитинства, не покидала творити усе вчительське життя і вже на пенсії, — розповідає Євдокія Тимофіївна.
Вчителька має декілька збірок власних віршів. Особливо любить писати дітям.
– У мене четверо внучат і двоє правнуків. Коли вони приїжджають на канікули, ми разом читаємо казки і вчимо вірші. Придумала власну абетку «Квіткову», де кожна буква алфавіту – це назва рослини. У збірці «Веселкове перевесло» вірші про тваринок та природні явища. Завдяки спонсорській підтримці, цю збірку мають діти в оратівських дитсадках та школах, — каже поетеса.
Але прославилася Євдокія Возна не тільки власними віршами та 40-річним педагогічним досвідом. Її в’язані роботи подорожують по світу.
– Ще у школі для колег в’язала шалі. Для доньок та внучок сукні. А віднедавна почала вивчати м’які іграшки. Моя донька виїхала у Німеччину і там, у Баден-Бадені, працює у дитячому садку. Вона дуже творча, придумує і розповідає малечі казочки та різні дивовижні історії про тваринок. А я в’яжу головних персонажів для її казок. Уже дуже багато передала туди іграшок, ось дов’язую чергову партію моєї авторської пряжі, — ділиться досвідом майстриня.
Стежка до вчительки протоптана навіть і сніг, бо до неї приходять і малі, і дорослі – хто за поезією, хто за визнанням, а хто за безцінним досвідом. І всім Євгенія Тимофіївна рада!
Фото Сергія ХІМІЧА
