До уваги журналістів!
Організована злочинність колишнього Ямпільського району Вінницької області всіма силами намагається заткнути рота мені – незалежному журналісту-фрилансеру, з величезним журналістським стажем – Заслуженому журналісту України. Вже другий слідчий в справі про напад на журналіста Василя Кізку виніс постанову про закриття кримінальної справи за статтею 171 Карного кодексу України – перешкоджання в журналістській діяльності. За нібито відсутністю складу злочину. Постанова першого слідчого в справі була оскаржена мною в Ямпільському суді кільканадцять місяців тому. Справу до провадження взяв черговий слідчий, але абсолютно не зважив на зобов’язання суду – майже пів року тому, так само незаконно виніс постанову про закриття провадження, не повідомив мені-потерпілому про це. Я випадково дізнався про про закриття кримінального провадження лиш через прокуратуру.
Зараз готую скаргу слідчому судді на цей липовий документ слідчого. У мене на підготовку скарги залишилося всього кілька днів. На чому базується постанова про закриття справи? На не визнанні мене, як повноправного журналіста газети, “33-й канал”, на момент нападу на мене підозрюваної!..
У мене загальний трудовий стаж – близько 44 років. Більшість з цих трудових років я працював в штаті різних газет, інформаційних агенств. Вийшов на пенсію з газети “33-й канал”. Так зване слідство твердять, що якщо я пенсіонер і на момент нападу на мене не виконував конкретного завдання газети “33-й канал”, в якій працюю позаштатним кореспондентом, не мав на собі ніяких розпізнавальних знаків, що я журналіст і немав журналістського посвідчення на момент нападу на мене в кабінеті голови райради – тому на мене права журналістів не поширюються. Надані слідству рішення суду про мою акредитацію в Ямпільській райраді, як журналіста, ще десять років тому, посвідчення газети “33-й канал”, поствідчення Заслуженого журналіста України, посвідчення члена НСЖУ, а також мої депутські документи , які зберігалися в раді, у виборчій комісії, в яких вказано мою основну професію – журналіста, диплом випускника Київського університету ім. Шевченка, (факультет журналістики), мої публіцистичні книги за які я багато разів відзначався НСЖУ різними преміями, відзнаками, мої публікації дотепер в різних ЗМІ, моя робота як журналіста-фрилансера, блогера до уваги слідством не береться. Вони, фактично, позбавляють мене права на мою професію – журналіста!… Чинять, на моє переконання злочин в стилі радянських часів, коли заборона на професію журналіста була одним із важких покарань десидентів.
Мій фотоапарат розбитий. Арештований в поліції, як доказ по справі, перебуває там. Сліство намагається мені його повертути, як справний.
Базується слідство на так званих показах двох основних свідків:
1. Сергія Івановича Гаджука – екс-начальника Ямпільського райвідділу міліції часів Янкувича, який хитро уник люстрації, перейшовши на роботу в місцеве самоврядування – став головою райради від Блоку Петра Порошенка, на кілька днів звільнився – оформився пенсіонером від поліції і знову повернувся на місце голови в райраді. Тепер він – голова єдиної Ямпільської ОТГ від Стратегії Гройсмана.
2. Марченка Ярослава Вікторовича – начальника Ямпільського райвідділу поліції, який на момент нападу на журналіста сидів в кабінеті голови райради і все чітко бачив, як було. За невиясненими до кінця обставинами він, за словами людей, не так давно був понижений на посаді і переведений в Гайсин. Там, за деякими даними, працює заступником начальника райвідділу поліції.
Рекомендую всім журналістам бути особливо обережними що до цих осіб. Не будьте довірливими в спілкуванні з ними. Перевіряйте кожне їх слово дуже серйозно, критично. Не беріть на віру їх слова в будь якій справі. Стійте за свободу слова. Не давайте її знищити бо це основа нашої державності і суспільства.
Василь Кізка
