За останніх сім років у скляних шафах у неї назбиралося 6588 експонатів з 62 країн світу: це сережки, каблучки, пивні келихи, відкривачки та різні предмети у формі взуття. І вже серйозно задумується над тим, щоб відкрити у рідному Хмільнику музей черевичків. До слова, така колекція — єдина в Україні.

Спочатку це був звичайний сувенір, котрий привезла подруга з Нідерландів — брелок з черевичками. Потім якось у Прикарпатті Неля Рибак не змогла пройти повз цілий ряд порцелянових туфельок і… купила їх усі! Так народилося це незвичайне захоплення. Тепер усі друзі, доньки, зяті, онуки й знайомі добре знають, що дарувати пані Нелі — незвичайні черевички. І вже в її оселі їх назбиралося чимало!

Пані Неля — вихователька, понад два десятиліття відпрацювала у дитсадку. А потім, коли вийшла на пенсію, почала продавати різне насіння. І про­стір знач­но розширився, бо по роботі багато подорожувала. А згодом подруга подарувала той знаковий брелок. І понеслося! Спочатку обирала черевичок тільки за красою. А потім вирішила купувати черевички з історією, адже багато з них вироблялися на підприємствах, котрих вже не існує. І тепер кожен експонат незвичайної колекції має своєрідний паспорт.

Короною цієї колекції стала туфелька з венеційського скла, котру Неля Рибак особисто купила у Венеції.

– На нього можна дивитися вічно, – розповідає колекціонерка. — Розмір 20 на 20 сантиметрів — не малий. А ще у мене є оригінальне дерево з черевичками, таких екземплярів у світі небагато.

Найменший експонат — мініатюрні сережки з туфельками, за розміром як горошинки. Най­більший — двометровий кросівок. Про неймовірну колекцію Нелі Рибак знають і навіть присилають їй ексклюзивні ре­чі. Як от черевичок із зір­кою Давида, який приїхав з Із­раїлю. Цей сувенір, спеціально для Нелі, ви­готовила тамтешня скульптор. А найстаршому черевичку з німецької порцеляни – 180 років.

Це захоплення дарує Надії Рибак радість і наснагу до життя. І не полишає мрію створити музей у рідному Хмільнику, бо цим туфелькам вже тісно у хаті, і вони давно просяться у місто, аби своєю красою радувати численних туристів.

Ілона ВАЛЬТЕР