Колекції модних аксесуарів та канцтоварів Олени Редько вже вподобали інші зірки шоу-бізнесу, політики та відомі українці. Вони прикрашають столи деканів, директрис, міністерок та нардепів.

Оlena Redko тепер з’являється на сторінках модних міжнародних журналів, а її остання колекція «З любов’ю до України» викликала захоплення не лише в Україні, але й за кордоном.

– Я наставляю українських жінок, що красивою треба бути у всьому. І її аксесуари – ручка, блокнот, записник, косметичка, пенал, олівець і навіть скрепка і ще десятки дрібниць — мають бути стильними і елегантними.

У всьому світі вже це зрозуміли давно. Там вже ціла бізнес-індустрія. А ось в Україні цей напрямок лише набирає обертів. Адже розробити сучасний дизайн блокнота, ручки, передбачити всі параметри, вибрати якісний матеріал, розмістити та виготовити його на кращих фабриках світу, а потім доставити це все в Україну, реалізувати – дуже непросто.

І на це пішли роки. Шлях нелегкий, як у кожному бізнесі. Але я долаю його. Вчусь на помилках, роблю роботу над ними і йду далі. Бо модно, якісно – це не дешево… А у нас звикли, що канцтовари, аксесуари – це що під руку потрапить.

Тіна Кароль запропонувала мені співпрацю ще у минулому році. Розпочали ми із її червоного, прикрашеного красивою скульптурою, блокнота “Найти своїх”. Він став доповненням до її нового іміджу. А тепер він вже в Україні і роз­мітається серед прихильників Тіни. Аксесуари мої реалізуються в модних магазинах Києва, інших великих міст, але вони доступні кожному, у нас діє і інтернет-магазин (більш детально — за адресою olenaredko.ua). Зрозуміло, що коронавірус вніс свої корективи, але що нас не вбиває, робить сильнішими… якось так.

Я народилась і виросла у Вінниці. Закінчила школу №1 із золотою медаллю. Потім був Київський університет ім.Шевченка, факультет міжнародної економіки. Ще закінчила Національний університет лінгвістики. Володію англійською, німецькою та італійською мовами. Цього вимагала моя майбутня професія. І працювала я у міжнародних компаніях.

Але з часом вирішила, що своя справа – це найкраще.

Але тут знадобилось усе, бо ж це також бізнес, не лише дизайн, але й економічне обґрунтування, логістика, перемовини з виробниками за кордоном, міжнародними менеджерами. Та у моїй справі ще потрібно гарно малювати. І за це я вдячна своєму дідусеві Геннадію Сергійовичу, бо кожні канікули в його мами в Уладівці ми брали мольберт і малювали етюди. І моїй бабусі – Лідії Петрівні, колись головному технологу меблевої фабрики. В лихі 90-ті вона освоїла в’язальну машину та вишиванку бісером так, що в її виробах ходило пів України та ще й Чехія…

Батьки у мене економісти. Але мама ще і підполковник, виробляє зброю і знає про неї все.

Чоловік Михайло виконує особливі доручення держави. Майже завжди на роботі, але підтримує мене завжди і в усьому. Я творю в основному вночі. А вдень, як у всіх мам – син та донька диктують режим дня.

Так, я дійсно свого часу за­кін­чила Школу молодого журналіста «33-го». Бо це було дуже модно і престижно. Ми, окрилені, навіть власну шкільну газету почали випускати. Тепер це допомагає мені презентувати свою продукцію. В соцмережах у мене сотні тисяч підписників. Я із ними спілкуюсь. За цей час я під брендом Оlena Redko вже виготовила більше сотні виробів. Для кожного віку і стилю – своя колекція: для дівчаток – один стиль, для дівчат – інший, для жінок – ще інший. Для школярок – свої особливості.

Мене запитують, а чому я не працюю для чоловіків? Бо такі колекції для них, думаю, мають розробляти дизайнери – чоловіки. Це має йти зсередини.

Журналісти – народ безстрашний. І саме ваша школа навчила мене нічого не боятись і йти до мети. Що я і роблю. В планах – вийти на міжнародний рівень. Хоча з 5-ма країнами світу ми ще до коронавірусу успішно співпрацювали. Я хочу прославляти Україну з України, бо за кордон ми всі «не звалимо»… Хоча в школі мріяла саме про це і навіть навчалась у Німеччині. Я люблю Україну, рідну Вінницю і Київ, де тепер мешкаю. Так хочу бути корисною своїй країні! І моя колекція «З любов’ю до України» – це мої почуття до нашого спільного дому. Адже в наших душах ще залишились осколки совдепу: модно – це коли іноземне і ще не нашими буквами написано! Але наше – прекрасне! Воно дихає історією і легендарним минулим наших славних предків. Повертаймось до нього! Україна – це модно, стильно і сучасно! І я в своїй творчості намагаюсь це довести.

Андрій Власенко