З 58 питань «земельних» — 30. При вході до будинку культури, де відбувалася сесія, зібралася ціла делегація мешканців Чечелівки. Люди обурені тим, що в них раптом без жодних попереджень забрали пасовисько. І тепер там працює техніка, розорюючи ріллю.
– Пасовище було виділене нам ще у 1996 році. Колись це була колгоспна земля, а нам корів не було де пасти. Тоді колишній голова колгоспу вирішив віддати те поле на пагорбах, котре було не дуже зручно обробляти, під пасовище. Але раптом цього року пасовище почали розорювати! Нам немає де випасати худобу. А в череду входить 72 корови, – пояснює Наталя Ткачук.
— Ми зверталися до міської ради за поясненнями. А нам відповіли, що все законно. Цю землю навіть виставили на аукціон, хоча купівлі-продажу земель в Україні ще немає! Виявилося, що наше пасовище віддали на сім років в оренду трьом пайовикам, котрі працюють на ТОВ «Зоря Поділля», пояснивши, що це земля запасу. Якщо нас ніхто не захоче почути, то ми будемо перекривати дорогу! Нас багато – чотири села. Роботи немає, пенсії малі, землю віддайте, а з чого селянину жити? Та ми за рахунок цієї худоби існуємо! Виходить – одним усе, а іншим – нічого?! Депутати мали б приїхати до людей, пояснити їм, розповісти. Але усім байдуже, ніхто нічого не робить.
До залу делегацію з Чечелівки не пустили через карантинні обмеження, але заяву, котру підписало майже 60 селян, прийняли і питання на сесії обговорили.
З’ясувалося, що розпорядником цієї землі є головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Тому й виставило цю ділянку без відома селян на аукціон, який провели 24 листопада 2020 року. Переможцем стало ТОВ «Зоря Поділля».
– Протягом останніх семи років Гайсинська міська рада пояснювала і просила, аби керівництво села належним чином оформило ту землю як пасовище, — розповів голова ОТГ Анатолій Гук.
— Звернулися далеко не всі сільські ради. За державний кошт було проведено інвентаризацію всіх земель. А тоді Держгеокадастр без згоди району виставив їх на своєму сайті на аукціон. Ми просили сільські ради дати аргументовані пояснення, щоб можна було зняти ці землі з аукціону, але ніхто цього не зробив. Тому претензії тепер більше до старост, котрі не зробили все для того, щоб оформити громадське пасовище.
Та по-справжньому гаряче стало тоді, коли депутати приступили до розгляду питання про надання дозволу на експертну грошову оцінку з метою викупу земельних ділянок у центрі Гайсина. У невеликому списку виявилося три ділянки, на котрі претендують члени сім’ї керівника податкової інспекції. У них вже там давно стоять магазини. Залишилося тільки купити цю землю. «Та вони вже увесь Гайсин скупили! Скільки можна?» — обурювалися активісти.
Депутати дуже прискіпливо розглядали кожного претендента на землю, хоча депутатська комісія перед сесією жодних зауважень не висловлювала. Стосовно цих трьох ділянок рішення відклали. Чому? Пояснив депутат Сергій Високогляд:
– Є рішення Держгеокадастру, але воно виходить від рішень сесій від 2013 року (на виготовлення технічної документації) і від 2015 року (щоб затвердити цю технічну документацію). Я як голова ліквідаційної комісії, коли секретаріат передавав новому секретарю свої справи, не знайшов в архіві цих документів, котрі стосувалися б трьох ділянок. Тому вважаю, що рішення сьогоднішньої сесії було б безпідставним. Тим більше, у мене є документи, що ця земля належить до культурної спадщини і жодних дозволів на якесь будівництво ніхто не мав права давати. Але там збудовані магазини, котрі всі в оренді. Сім’я таким чином заробляє гроші. Цієї сесії вирішувалося земельне питання по тещі керівника податкової інспекції, Вірі Подчос, дружині Інні Березнер плюс ділянка для сина Дениса Березнера. Дуже сумніваюся, що з 2013 року з огляду на те, що жодних рішень немає, за ці ділянки платяться якісь гроші…
Зрештою, депутатів заспокоїли: поки що нічого не продається. І якщо щось незаконно, то має бути відповідне рішення суду.
Тетяна КОНДРАТЬЄВА
