І якщо вам здається, що з нами щось не так – то проаналізуйте свої дії та вчинки. Може, якраз причина в тому, що ви давно не казали своїй половинці слів підтримки, не зрозуміли її і найголовніше – не пожаліли?

Бо в наших предків у слово “любов” вкладали найголовніший зміст – жаліти! Що означало підставляти їй плече завжди і всюди, оберігати і допомагати!

Особливо в ці весняні дні! Коли повалили городи, грядки, дачі! Коли кожна жінка намагається до Великодня прибрати в хаті та «знадвору», випестити кожну клумбочку, побілити чи пофарбувати всі паркани, помити вікна і перепрати та перегладити все в квартирі чи будинку!

А ще робота, а ще діти, а ще уроки!

А ще готовка! Побачите в неділю скільки понапікали, наготували її руки!

І якщо ви нормальна людина, обов’язково оціните свою половинку!

Запам’ятайте, другою після Матері Божої жертовну любов дарує мати! А вона чиясь дружина! Є, була чи буде!

Любові та турботи багато не буває – любіть, розумійте і підставляйте плече дружинам!

З нами треба дружити! Нас треба цінувати! І не звалювати все на наші плечі!

Бо ми народжені тендітними! І сильними ми стаємо через необхідність життя! Наш подвиг – як правило, ваша слабкість!

Попри все любимо!

Тетяна Редько