Хто допоміг йому придбати квартиру, адже до цього він жив у гуртожитку?

Завершився чемпіонат України з класичного жиму лежачи серед чоловіків та жінок, юніорів та юніорок, юнаків та дівчат і ветеранів. Змагання з паверліфтингу з 3 по 6 квітня приймав Хмельницький. І в запеклій боротьбі тут тріумфував 35-річний вінничанин Іван Чупринко. Спортсмен, який має звання заслуженого майстра спорту України, виборов «золото» з класичного жи­му лежачи, абсолютну першість у цьому виді, «золото» із жиму лежачи та «срібло» у абсолютній першості в даній дисципліні. Як вдалось показати такий результат – Іван розповів нашому кореспонденту.

«Ці змагання були відбором на чемпіонат світу, який має відбутись у жовтні 2021 року у Казахстані. Я виступав у ваговій категорії до 74 кілограмів. Сильних суперників у вправі з класичного жиму лежачи в мене не було, — каже Іван Чупринко. — Я легко зафіксував 200 кілограмів. На другій сходинці спортсмен з міста Яворів, в нього 160 кілограмів. У жимі лежачи, де змагався із екіпіруванням, було складніше. Адже мій попередній рекорд України, де я зумів підняти 283 кілограми, хотів побити спортсмен із Житомира! Втім, в нього це не вийшло. Я підняв 275 кілограмів та отримав заповітну золоту медаль. Чесно кажучи, був впевнений, що переможу, адже тренувався чотири рази на тиждень по кілька годин. Натомість біль­ше переживав за своїх вихованців, яких вже сам треную. Але і вони показали себе добре – привезли два «срібла» та «золото»».

Іван Чупринко зізнається – його дитинство було непростим.

– Батька я свого ніколи не знав та не бачив. Народився в Одесі «на зоні». Мама за грати потрапила вагітною. Відразу написала від мене відмову. Мене забрала на два роки тітка. Оскільки мама не давала опікунство, мене забрали до Брацлавської школи-інтернату. Своєю мамою називаю Катерину Петрівну, яка вклала душу в мене. Стараюсь завжди її відвідувати, кожна наша зустріч завжди проходить дуже тепло. Рідна матір, яка нині мешкає десь у Крижопі­ль­ському районі, інколи дає про себе знати, зізнається в любові, але я тому вже не вірю. Вчитель фізкультури помітив мої успі­хи й запросив на чемпіонат області. Тоді із вагою 40 кг я вижав лежачи 60 кілограмів. А за півроку – вже 100. На одному із змагань познайомився з тренером Вадимом Мохником. Двічі на тиждень їздив у Немирів тренуватись.

Я загорівся бажанням бути першим і сумлінно працював у залі. Став чем­піоном України, майстром спорту з пауерліфтингу. Далі отримав можливість навчатись безкоштовно на факультеті фізичного виховання. Ви не уявляєте, яким це було щастям на той час, бо дитина з інтернату вступила до університету. Під час навчання тренування продовжував, але вже у Вінниці, на базі спортшколи «Колос».

Зараз у доробку Івана — близько 70 медалей, світові рекорди, він майстер спорту міжнародного класу. Весь час мешкав у кімнаті гуртожитку, який йому надала спортивна школа. Жив на 9-ти квадратних метрах. Та нещодавно спортсмен за зі­брані накопичення та під­тримку друзів, срібного призера Олімпійських ігор та керівника обласного управління молоді та спорту Сергія Чернявського купив квартиру у Вінниці. В ній сам близько року робить ремонт, тож на дієтах, жартує, вже нема чого сидіти.

Вікторія Снігур