Їх називають амбасадорами України за кордоном, всесвітньовідомим українським гуртом та одним із тих колективів, які творять унікальну музику та атмосферу.

Музика гурту звучала в американському серіалі «Фарго», рекламі бренду Девіда Бекхема, багатьох соціальних роликах… Розпочавши свій шлях у теат­рі «ДАХ» Владислава Тро­їцького, зараз гурт гастролює світом, а в Америці виступає, напевно, частіше, ніж в рідній Україні.

З концертами музиканти з’являлись на найвідоміших фестивалях світу. Мало хто знає, але чоловічий голос гурту DakhaBrakha Марко Галаневич родом з Вінниччини. Народився у селі Крушинівка Бершадського району. Обидві бабусі Марка з сіл Вінницької області, тому згадує, як чув народні пісні від них, але тоді це все було на рівні «красиво, подобається, бо рідне». Та згодом прийшов момент, коли він усвідомлено зрозумів значення і важливість саме народної пісні. В останньому альбомі «Шлях» є дві пісні, записані від бабусі Марка, одна із них «Чорна хмара».

– Я у 2002 році потрапив у театр «ДАХ». Почав дивитися на те, що робить Влад Троїцький, і зрозумів, що мені варто йти за цією людиною. Його погляди на культуру були суперпрогресивними. Передусім, це був театр, але тут також було багато музикантів. У «ДАХу» я пройшов усю театральну кухню — від монтажника й освітлювача до звукорежисера й актора. Врешті-решт, коли в театр прийшли дівчата з гурту «Кралиця», Влад запропонував мені приєднатися до них. Сказав: «Бери барабан і допомагай їм». Я до останнього вважав, що на це місце не заслуговую і мене рано чи пізно звідси виженуть. Адже я мав досвід співу від своєї родини, зокрема бабусі Олександри. Від неї я записав багато пісень. На жаль, вона померла вже, — розповідає Марко Галаневич. — Так сталось, що ми мали робити музику для вистави. А коли музики назбиралося, то стало зрозумілим, що можемо робити концерти. Прогресивна студентська молодь зі смаком – це основа нашої публіки в Україні. Якщо говорити про Європу та Америку, то там наші слухачі дуже строкаті. В останні роки в Україні, коли ми почали давати концерти у великих залах, то бачимо там і людей старшого віку.

У гурту DakhaBrakha є пісні англійською, болгарською, кримськотатарською мовами. Для DakhaBrakha найважливіше передусім співати саме українською, що вони і роблять. Кажуть — потрібно дбати про рідну мову, аби наша культура існувала і далі.

Віталіна Володимирова