Про кризовий центр “Дім мами”, що у селі Лука Мелешківська Вінницької області знає вся Україна. Тут перебувають мами з дітками, які опинилися у складних життєвих обставинах. Звичайно, таким людям хочеться допомогти. Якщо хтось робить грошові перекази, то у мене була можливість і бажання допомогти з речами. Напередодні запитала керівницю центру Ольгу Череватову чи потрібен жіночий одяг 48-50 розміру, частина з якого саме для майбутніх та годуючих мам. Ольга написала, що такі речі “залюбки прийме”.

Вирішилп зекономити час і гроші на “Нову пошту’ і 4 квітня разом з чоловіком відвезли ящик з одягом прямо у центр.

І яке було моє здивування, коли я своїх дві сукні побачила на вішаках магазину секонд-хенду, що біля Західного автовокзалу…

Як можна заробляти на дарованому? Чому сукня для годуючої мами, а такі у центрі точно є, не потрапила по призначенню, а продається? Чи сама Ольга Череватова розпродує даровані благодійниками речі, чи це робить хтось з підопічних центру, намагалася з’ясувати у соцмережі, написавши відповідний пост.

І тут з’ясувалися цікавв факти: власником магазину секонд-хенду є сама Ольга Череватова і вона це підтвердила. Як і те, що це саме вона продає благодійну допомогу, а не хтось з жінок центру.

Ось, як Ольга Череватова пояснила ситуацію:

“Наразі у центрі “Дім Мама” проживає 15 мам, а одягу маємо в тричі більше. Ми не одноразово допомагали одягом у селах Вінницькької області, допомагали соціальним службам та людям, які дуже цього потребують. Безліч людей нам завжди допомагають одягом, але у нас є і інші потреби. Зарплата працівникам та утримання центру, адже 15 мам та 25 діток різного віку мають різні термінові потреби. Деякі речі ми віддаємо на секонд хенд, там є маркування на ціннику ДМ, а кошти йдуть на потреби центру.

Адже це єдиний приватний центр в Україні. І головна мета центру – профілактика сирітсва. За 5 років існування центру було врятовано 200 діток від дитячих будинків.

1 червня ” Дім Мама” буде 5 років народження. Більше 4 років майже усі комунальні послуги я сплачувала сама, тому що дуже важко збирати кошти на сплату комунальних. Слава Богу, останній майже весь рік усі комунальні послуги у “Дім Мама” сплачує одна людина кожного місяця.

Крім того, є постійні поточні витрати кожного дня. Зарплата робітників, які працюють офіційно у центрі, хтось з підопічних захворів і збирати кошти не має часу, а лікування не може чекати, тому у нас завжди мають бути кошти на ” чорний день”.

І речі, які реалізуються у магазині, мають штрих код ” ДМ” – тобто “Дім Мама”. Тому 100% ідуть на потреби тільки центру “.

Хоча документального підтвердження, скільки саме коштів з цього магазину переводиться на кризовий центр так і не було опубліковано. Зрозуміло, що це залежить від власника.

Як і не було пояснення, чому ж благодійників не попереджають, що подаровані ними речі можуть продаватися.

Очевидно одне – мої сукні продавалися у магазині керівника кризового центру, хоча я їх передавала для іншої мети. А чи потраплять дітям і жінкам кошти від продажу моїх плаття і скільки – питання відкрите…

Я отримала сотні відгуків про роботу цього та інших центрів, про Ольгу Череватову та інших керівників благодійних організації. Мене шокували реальними історіями, як перепродується не лише благодійна допомога, але й придбані за державний кошт ліки для онкохворих дітей… Як деякі фонди заробляють на лікуванні наших пацієнтів у закордонних клініках… Хто і які отримує за це відкати… Чесно, волосся дибки стає… Розумію, що мої сукенки – це лише квіточки, але саме завдяки розголосу цього випадку почали розкриватися злочинні шахрайські схеми, що замилюються під благодійність… Так, тема лоскоче нерви, але гарантую: далі буде!

Кому є що іще сказати на цю тему, пишіть, дзвоніть!

Людмила Поліщук