Цей шокуючий інцидент стався у Санкт-Петербурзі в Генеральному консульстві України. На військовослужбовця Держприкордонслужби Дмитра Пронька, який виконував завдання з охорони закордонних дипломатичних установ, напав 36-річний росіянин! Із відеозапису видно, як чоловік з паперами і пакетом в руках стоїть перед дверима консульства.

Коли двері відчиняються, чоловік кілька разів б’є ножем чергового коменданта консульства і йде, викинувши папери. Нападник був у медичній масці, він попередньо записався на прийом у консульство. Невдовзі з’ясувалось, що озвірілий чоловік завдав українському прикордоннику два ножових поранення, і тільки завдяки його реакції вони виявилися не смертельними. Співробітники Генконсульства України негайно викликали на місце “швидку допомогу”. До її приїзду інший військовослужбовець Державної прикордонної служби України надав пораненому Дмитру Проньку необхідну первинну медичну допомогу.

Як з’ясував наш журналіст, потерпілий – наш земляк. Дмитро Пронько родом з Могилева-Подільського. Тут проживають його батьки. Тато Ігор – начальник управління з надзвичайних ситуацій оборонної мобілізаційної роботи при міській раді.

– Син закінчив Академію прикордонників у Хмельницькому, вивчився на перекладача. Довгий час перебував зі мною за кордоном, я теж був прикордонником і працював у різних посольствах. Дмитро служив у Раві-Руській, на заставах. Тоді були спеціалізовані курси по охороні дипломатичних установ – консульств та посольств. І через вісім місяців його направили у Санкт-Петербург, в нього зберігається звання, і він рахується у прикордонних військах. До Росії син забрав дружину та 5-річного сина, – розповів нашому журналісту батько Ігор Пронь­ко.

– Про інцидент діз­нався телефоном, Дмитро потім набрав і попросив, щоб не хвилювався. Але ж як тут не хвилюватись… Бо поїхати та побути біля лікарняного ліжка ти не можеш, серце краялось… Син відбив 12 ударів, отримавши два у пахову ділянку і зовнішню поверхню стегна зліва. Дмитро спочатку лікувався у звичайній лікарні, після того у приватній. Він же громадянин України, і ви знаєте, які там стосунки… Щодо самого нападника, то я знаю, що його чотири рази судили. Його мета була вбити, зробити резонанс. Як в тій школі у Казані порозстрілювали дітей та вчителів. Слава Богу, що Дмитро живий! Він вже повернувся на службу. Й ми щиро бажаємо йому та всім нашим воїнам янгола-охоронця!

Що ж до особи підозрюваного, то звати його Назар Савко. Російські ЗМі повідомляють, що це психічно хвора людина “з дірками в біографії і судимостями в загашнику”. Мовляв, ще до повноліття Назар втік з дому і обірвав всі контакти з рідними, потім взагалі змінив прізвище – став Смоленським. І вирішив будь-якими способами розбагатіти, щоб не жити так само бідно, як в дитинстві. На його ім’я було зареєстровано шість фірм, зараз вони ліквідовані. Не гребував Назар крадіжками та розбоями, а в 2013-му загримів за грати вперше у житті. Загалом у нього чотири судимості: за викрадення автомобіля, шахрайство, навмисне заподіяння легкої шкоди здоров’ю і розбій. За роз­бійний напад на ломбард в Червоногвардійському районі Петербурга Назара Смоленського судили в 2015 році. За розкрадання 2,5 млн рублів він отримав 8 років позбавлення волі. Покарання відбував в одній з колоній Ленінградської області. За хорошу поведінку вийшов достроково. Але на шлях виправлення не став… Власної родини в нього нема.

Та психічні вади у рецидивіста не знайшли і арештували за ч. 2 ст. 213 КК РФ – хуліганство. Він у СІЗО. Рідні та близькі потерпілого Дмитра Пронька теж не вірять, що нападник “неадекват”. Вони підозрюють, що тут не обій­шлось без політичної складової, просто на роль нападника знайшли людину з підходящою біографією, аби замаскувати мотиви…

Самого ж українського прикордонника днями відзначив Президент України Володимир Зеленський. Капітан Дмитро Пронько нагороджений медаллю “За бездоганну службу” III ступеня та похвальними листами від Державної прикордонної служби та МЗС. Поки що особисто передати їх у руки не вдалось, а у рідному Могилеві-Подільському вчинком земляка пишаються, адже він зберіг життя працівникам консульства та своїм колегам, і дякують батькам за виховання мужнього воїна-патріота!

Нагадаємо, що це вже не перший напад на українське консульство у Росії. Ще у 2016 році у Москві кілька десятків російських радикалів напали на українське посольство. Нападники запалили фаєри, а потім почали кидати у посольство яйця і помідори. Поліція заздалегідь знала про акції і посилила заходи безпеки, однак після активізації дій радикалів правоохоронці практично не реагували. У результаті вони затримали трьох учасників. Інші агресивно налаштовані особи спокійно розійшлися.

Щодо даного випадку, то за напад на Дмитра Пронька МЗС Росії отримав ноту протесту МЗС України, а представництво МЗС Росії в Санкт-Петербурзі – ноту українського Генконсульства. Та замість того, щоб забезпечити захист українських дипломатів та охоронців установ, вони висловили своє незадоволення. Мовляв, і так “роблять все для швидкого розслідування і покарання винних”. Втім, навчені гірким досвідом, розуміємо, що це геть не так.

Вікторія Снігур