Євгену Сварцевичу 95 років. 60 із них він грає на органі під час богослужінь у римо-католицькому костелі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, що у селі Мурафа. Сам пише ноти.

А ще створив церковний хор. До села переїхав із Білорусі. Органістом був його батько, якого репресували совєти.

– Пан Євген донедавна пішки ходив з дому до храму, тепер його привозять, — каже місцева жителька Геля Ковальська. — А довгими сходами сам піднімається. Ми вже жартуємо, що за весь час Євген Сварцевич пішки сходив з Мурафи до Сургута. Він раніше співав, а зараз вже не може, бо вік не той. Але гарно грає на органі. Двічі з хором був у Польщі. Нас по телевізору показували, по радіо транслювали.

Навіть старожили не пам’ятають тут іншого органіста. Євген Сварцевич розмовляє переважно польською, і у Мурафі всі його розуміють.

– Нас троє таких дорослих тут залишилось — я, костел і орган. Такого інструмента в Україні, певно, більше немає. Він зберігся у первісному вигляді, і йому близько 200 років, – каже пан Євген. — Цей інструмент виготовив віденський органобудівник Й. Гессе (J. Hesse). Авторство останнього не викликає сумнівів: про це свідчить автентична табличка на пульті органа.

Вікторія Снігур