Відома вінницька волонтерка Діана Мороз заявила, що покидає відкриту благодійну діяльність. Що стало причиною такого рішення та хто візьме під опіки заклади, якими вона займалась?

Діана Мороз – єдина бізнес-леді України, котра отримала 5 «Янголів добра» на всеукраїнському конкурсі «Благодійна Україна». Вона — випускниця Школи журналістики «33-го каналу». Більше 14 років присвятила розвитку власного соціального підприємництва та реалізації благодійних проєктів. Зараз вона почесний засновник Міжнародного жіночого клубу з підтримки та розвитку підприємництва та со­ціальної політики при підтримці ООН.

– Я займатимусь і надалі, але це вже інший горизонт, — каже Діана. — Моя мета — це зібрати та навчити нове покоління небайдужих і розумних вінничан. Вони зуміють створювати та реалізовувати масштабні благодійні проєкти й опікуватись певною категорією населення. І розвивати громадянське сус­пільство. Заклади, якими я опікуюсь на даний момент, не залишаться без підтримки. Проте виносити на публіку свою діяльність я більше не хочу. Мене не цькують та не ображають, бо всю свою діяль­ність я веду відкрито. Проте я хочу реалізовувати себе у інших сферах. Тому публічне волонтерство я припиняю із 2022 року.

— Діано, зараз обговорюють твій проєкт «Галактики особливих дітей».

– Це перший міжнародний благодійний проєкт. Це робиться для дітей із особливими потребами. Вони, як ніхто інший, потерпають від впливу суспільства, яке ще не готове сприймати всіх людей такими, якими вони є. Мета проєкту – розкрити геніальність кожної дитини, незважаючи на її хворобу.

– У тебе є десятки спонсорів зі всієї України. А як ти почала займатись благодійністю?

– У дитячих фантазіях я бачила себе військовою журналісткою. Думала, що буду їздити по різних країнах та писати репортажі із «гарячих» точок. Моя мама виросла у інтернаті на Вінниччині, тому мені з дитинства було цікаво побачити це місце. І вперше я приїхала у Ободівський інтернат Тростянецького району у 19 років. Те, що побачила, по-справжньому шокувало мене. Маленькі діти бігали у розірваних шльопанцях 43-го розміру поблизу будівлі, що в аварійному стані.

Ми познайомились та прики-­  піли душею до них настільки швидко, що наступного разу поїхали вже з подарунками. Я ходила по родичах, сусідах, знайомих і збирала старі непотрібні речі. Дома все прала, прасувала та пакувала, а потім везла дітям. Було дуже образливо, коли люди відмовляли у допомозі. Навчалась в університеті, працювала на двох роботах та збирала благодійну допомогу. Мені хотілось змінити світ на краще, показати людям, що таки можна виховувати покоління толерантних та чесних. З часом я взяла під опіку ще два інтернати та будинок престарілих, паралельно опікувалась онкохворими дітьми.

– Я знаю, що у 7-му класі ти пішла працювати прибиральницею. Зараз у тебе власний бізнес. Креативна агенція «People prodaction» — це про що?

– «People prodaction» — це творча група, майстерня креативних ідей. До складу входять фотографи, оператори, сценаристи та режисери. Ми знімаємо та реалізовуємо проєкти різного типу, як благодійні, так і комерційні. Проте всі вони мають соціальну мету – виховати толерантне покоління, яке не буде байдуже до людського горя.

Наприклад, ми записували пісню із дітьми, котрі не вміють співати взагалі. Це комерція, проте на меті стояло показати, що при правильному підході кожна людина здатна втілити свою мрію. У рамках проєкту ми поїхали у Жмеринський реабіліта­ційний центр. Разом із дітьми, котрі позбавлені батьківського піклування, готували їжу, розважались та навчались.

Вже багато років моя діяль­ність пов’язана із благодійністю. Закликаю людей допомагати іншим. Мова йде про те, що не потрібні благодійні фонди або ж якісь організації, допомагати може кожен самостійно, головне – бажання. Я прагну до того, щоб суспільство перестало цькувати людей із інвалідністю, малозабезпечених та тих, хто не має батьківської турботи. Мрію, що вдасться сформувати толерантне покоління та змінити світ на краще.

Софія Копач